Львівський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження та призначив підготовку до нового розгляду справи за позовом прокуратури проти інженера технічного нагляду Мирона Телятника. Раніше Городоцький суд звільнив його від кримінальної відповідальності за нанесені Городоцькій міській раді збитки у результаті його недбалості.
За рішенням суду Мирона Телятника передали на поруки трудовому колективу. Але Львівська обласна прокуратура не погодилась із таким рішенням і зараз його оскаржує.
Джерело: ухвала Львівського апеляційного суду.
Згідно з матеріалами справи, Мирон Телятник виконував обов’язки інженера технічного нагляду, а також був директором фірми ТОВ «Захід-контроль». Він проводив перевірку ремонту міської дороги по вулиці Валовій у Городку, який виконувало ТОВ «Будівельна компанія Сантех Буд». Не провівши огляду, інженер підписав акти виконаних робіт, хоча частина з них не були насправді зробленими. Таким чином він завдав збитків Городоцькій міській раді на 167 тис. грн. Йому інкримінували службову недбалість.
Роботодавець подав клопотання про взяття його на поруки трудовому колективу. Така практика існує, якщо підозрюваний вперше вчинив нетяжкий кримінальний злочин і щиро покаявся. З травня 2019 року працює на новій роботі — також інженером технічного нагляду у приватного підприємця, інформація про якого не вказана у судових документах.
На думку адвоката Олега Мицика, практика «взяття на поруки» – це така собі радянська спадщина.
«Оця ідея – це ще фактично радянська традиція, коли існувала міцна структура трудових колективів, реальні, а не віртуальні трудові відносини, працювали профспілкові, і як це не смішно, партійні та комсомольські організації, вивішувалися дошки пошани та «кутки стиду». В той час на роботі реально впливали, людина боялася її втратити, боялася громадського осуду», – каже він.
Разом з тим, Мицик додає, що якщо передача на поруки не формальність, то за законом це можливо:
«Така практика передбачена законом (ст. 47 КК України). Інша річ, чи повинен суд безумовно задовольнити клопотання, оскільки ця стаття Кримінального кодексу передбачає право, а не обов’язок суду. Це залежить від форми халатності, наслідків, які настали (підлягають виправленню чи ні) і посткримінальної поведінки обвинуваченого, зокрема, чи щиро він покаявся та чи вжив заходів щодо відшкодування збитків. Безумовно, випадки халатності бувають дуже різні».
Також адвокат наголошує, що суд має оцінити, кому він передає обвинуваченого на поруки, чи це дійсно працююча організація, чи існує саме поняття «трудовий колектив», а не формальний ФОП, чи ці люди разом працюють та чи здатні впливати на перевиховання особи.
Мирон Телятник раніше вже фігурував у матеріалі «Наші гроші. Львів» у жовтні 2020 року. Його фірма ТОВ «Захід-контроль» конкурувала на тендерах із приватним підприємцем Юрієм Салом — своїм колишнім працівником. Тоді у «Захід-Контролі» повідомили, що «товаришують» із Юрієм Салом і є «однією фірмою», але пізніше заперечили свої заяви.
Також Телятник неодноразово фігурував у дрібніших судових провадженнях. У 2017 році вчинив ДПТ, визнав свою вину і сплатив штраф. У цьому ж році він працював виконробом ТОВ «Онур конструкціон інтернешнл» і не ліквідував яму на дорозі Львів-Ужгород, через що були пошкоджені автомобілі, а на виконроба наклали штраф.
