Захопив і будує

«Наші гроші. Львів» на скандальних прикладах розповідають про те, як у Львові незаконно забирають комунальні землі під забудову
08 Грудня 2017

«Наші гроші. Львів» на скандальних прикладах розповідають про те, як у Львові незаконно забирають комунальні землі під забудову. 

Описані нижче схеми вирізняються своїм різноманіттям. По-перше, земельні ділянки без згоди Львівської міської ради та без будь-яких її рішень вибувають з комунальної власності і переходять у приватну на підставі судових рішень. Згодом їх перепродають добросовісним набувачам чи вносять у статутний капітал підприємств, що ускладнює їхнє повернення у комунальну власність.

По-друге, забудовники можуть вести будівництво взагалі без документів на землекористування, прикриваючись старими рішеннями міської ради, виконкому та іншими документами, які дозволяли їм раніше вести будівництво. Ясно, що містобудівні умови та обмеження вони теж не отримують, а право власності на збудовані об’єкти після закінчення будівництва добувають у судах.

Назви себе власником у суді

За останній рік цей спосіб набув неабиякої популярності. Щонайменше чотири земельні ділянки комунальної власності у престижних районах Львова вже не належать місту. Судовий спосіб привласнення міської землі полягає у зверненні до суду з фальшивими документами, і в результаті судового процесу з’являється реальне рішення, яке легалізує неіснуюче право власності.

У Львові навіть можна назвати конкретні прізвища людей, які використовують цей спосіб, але це мало допомагає юристам мерії у поверненні комунальної землі, адже поки вони звертаються до суду вже починає діяти так зване право «добросовісного» набувача, тобто ділянка виявляється у власності третьої фірми чи фізичної особи, яка не знала про попередні шахрайські дії, а відтак не може нести за це відповідальності.

За цією схемою місто нещодавно втратило три ділянки. Йдеться про 0,73 га на вулиці Збиральній, 0,96 га на вулиці Панаса Мирного та 0,5 га на вулиці Біберовича.

При цьому юристи мерії в коментарі «НГ. Львів» розповіли, що про вибуття ділянки, наприклад, на Збиральній дізналися випадково, переглядаючи кадастрову карту. Відтак, про реальну кількість землі, що вже не належить місту, можна лише здогадуватись.

Ділянки на вулиці Збиральній та Панаса Мирного перейшли у власність однієї фірми «Купол-ЛВ» лише у червні 2015 року на підставі ухвали Франківського районного суду Львова. Суддя Марія Мартинишин розглядала позов фірми «Купол-ЛВ» до такого собі Дмитра Кирилюка і ТОВ «Шрифт». Фірма вимагала стягнути з відповідачів борг за договорами позики та поруки. Сума боргу разом із штрафом становила 937,5 тис. грн, а виник він у вересні 2014 року.

Оскільки  фірма не мала коштів для повернення боргу, але володіла двома земельними ділянками, то саме ними вирішила його віддати. Згідно з матеріалами справи, обидві ділянки, і на вулиці Збиральній, і на Панаса Мирного належали ТОВ «Шрифт» на підставі Державних актів на право власності на землю від 11 жовтня 2000 року.

Попри те, що за даними Львівського відділення Держгеокадастру, державні акти на право власності цих земельних ділянок у 2000 році нікому не видавались, сторони уклали мирову угоду, яку затвердив суд.

В угоді сторони передбачили, що право приватної власності на земельні ділянки у «Купол-ЛВ» виникає з моменту набрання законної сили ухвали Франківського районного суду про визнання угоди, і угода є «беззаперечною підставою проведення державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно».

Як розповіли «НГ. Львів» в управлінні земельних ресурсів Львівської міської ради, за документами, якими володіє управління, одна з ділянок з 2000 року є в 50-річній оренді у ПП «Торговий дім «Галпідшипник», а інша – у фактичному користуванні Міжшкільного навчально-виробничого комбінату Сихівського району без оформлених документів на землекористування.

Цікаво, що цю ухвалу про мирову юристам мерії вдалось скасувати в Апеляційному суді області, але оскаржити постанову Львівського окружного адміністративного суду, якою державних реєстраторів зобов’язали зареєструвати сумнівне право власності, не вдалося.

На сьогодні обидві ділянки вже змінили власників. Ділянка на вулиці Панаса Мирного належить ПП «Юнайтед Груп», а ділянка на Збиральній – Олегу Лучину з Малехова. Юристи мерії оскаржують договори купівлі-продажу в суді, але рішення ще не прийняті. Варто зауважити, що «Юнайтед груп» влітку поточного року звернулось до мерії щодо отримання містобудівних умов та обмежень для початку будівництва, але фірмі було відмовлено в їх отриманні через «виявлення недостовірних відомостей» в документах.

***

Схожою також є історія з ділянкою на вулиці Біберовича. Як вже детально повідомляли «НГ.Львів», ця ділянка площею 0,58 га на даний час належить ТОВ «Яворівбуд-інвест». Але її вибуття з комунальної власності також було легалізовано через суд – Львівський окружний адміністративний суд зобов’язав зареєструвало право власності на неї на підставі державного акту від того ж таки 2000 року.

Поки що прокуратурі не вдалося домогтися скасування постанови Львівського окружного адміністративного суду, касаційну скаргу розглядає Вищий адміністративний суд. Водночас триває розслідування у кримінальному провадженні щодо можливої підробки документів на право власності цієї ділянки.

***

Відмову виконкому на отримання містобудівних умов та обмежень не так давно отримало також ТОВ «Будівельний альянс-плюс», яке так само легалізувало право власності на земельну ділянку площею 0,48 га на вулиці Пасічній через суд.

До цієї історії причетні ті ж самі люди, які «виводили» з комунальної власності ділянки на Пасічній та Збиральній – власники фірми «Купол-ЛВ». З невеликою різницею та за участі інших фірм, тут відбулась така сама історія – два приватних підприємства «поборолись» за право власності на землю в суді і на підставі рішення суду фірма-переможець зареєструвала право власності на земельну ділянку площею майже в півгектара в районі, який активно розвивається. Тепер прокуратура з вересня цього року оскаржує рішення Господарського суду області про визнання права власності на землю за приватною компанією.

 «Ірокс» – забудовник, якому не потрібні документи

Але якщо в попередніх випадках забудовник намагається спочатку легалізувати земельну ділянку, хай навіть за підробленими документами, то часто львівські забудовники не роблять навіть цього.

Наприклад, один з найбільших львівських девелоперів ПАТ «Ірокс» систематично веде забудову без жодних документів на землекористування. У всякому випадку так вважають у Львівській міській раді.

У коментарі «НГ. Львів» чиновники стверджують, що на будівництво трьох багатоквартирних будинків, яке веде ПАТ «Ірокс» на вулицях Шевченка 418, Тернопільськів 42 та Антонича 8/Майданна, жодних містобудівних умов та обмежень не видавали. А земельні ділянки, на яких ведеться будівництво, перебувають в оренді в інших підприємств, які не мають жодного стосунку до акціонерного товариства.

Наприклад, на Тернопільській, 42 земельна ділянка, на якій ведеться будівництво, з 2008 року перебуває в оренді у ТОВ «Оланта». Зв’язок між «Іроксом» та «Олантою» не простежується. Більше того, ділянка, яку дали в оренду «Оланті», не є ідентичною тій, яку «Ірокс» використовує для будівництва.

У міській раді вважають також, що «Іроксу» сприяли у 2008 році посадовці з Інспекції ДАБК у Львівській області, оскільки ті в той час безпідставно видали йому дозволи на виконання будівельних робіт на двох об’єктах. У будь-якому разі, «Ірокс» не отримав і не намагався отримати ці три ділянки в оренду, і не звертався до ЛМР по містобудівні умови та обмеження забудови цих ділянок.

А на вулиці Антонича 8/Майданна, де зараз вже зведено три 11-ти поверхових будинків, взагалі мали бути збудовані два 5-ти поверхові гаражі-стоянки, адже саме таким було рішення виконкому Львівської міської ради від 1988 року, який дав дозвіл на будівництво гаражів обслуговуючому кооперативу «Автогаражний кооператив №15 Галицького району м. Львова». І з того часу жодних нових рішень виконком щодо цієї адреси не приймав.

Єдине, що пов’язує тут гаражі з багатоповерховими будинками, це прізвище керівника «Автогаражного кооперативу №15 Галицького району м. Львова» та ПАТ «Ірокс». В обох випадках це Ігор Микичак.

Незавершене будівництво і житловий комплекс зверху 

Ще один поширений спосіб побудувати будинок без документів на землю – зробити це на місці незавершеного будівництва. Наприклад, той же «Ірокс» у 2015 році отримав від ДАБК у Львівській області декларації про готовність до експлуатації житлового комплексу «Львівська брама» на вулиці Шевченка, 418.

Цей житловий комплекс побудовано на ділянці площею 1,6010 га, з них 0,45 га – це територія, що прилягає до будинку, який «Ірокс» придбав як об’єкт незавершеного будівництва у 1998-1999 рр. А решта 1,1510 га – це землі громадської та житлової забудови. Ще у 2013 році було відкрито кримінальне провадження щодо захоплення цієї земельної ділянки та незаконне її використання для житлового будівництва, але воно нічим не завершилось.

А з матеріалів справи відомо, що директор ПАТ «Ірокс» не збирався звертатися для реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки придбав, на його думку об’єкт незавершеного будівництва разом з прилеглою територією та дозволом на будівництво, виданим у 1993 році.

Схожу оборудку було здійснено і на вулиці Тернопільській, 42, де на сьогодні компанія «Ірокс» вже продає квартири у 10-ти поверховому будинку.

Цей будинок був збудований на землі, захопленій самовільно, йдеться в ухвалах суду в рамках відкритого кримінального провадження. Але є нюанс – «Ірокс» на підставі рішення суду став власником 17/25 нежитлової будівлі, яка була розташована тут. Саме на реконструкцію під багатоквартирний житловий будинок з добудовою та надбудовою компанія отримала дозвіл від Інспекції ДАБК у 2008 році.

Ділянка офіційно перебуває в оренді маловідомого ТОВ «Оланта», яке колись вказувало Тернопільську, 42 своєю юридичною адресою. У 2016 році фірму перереєстрували в Житомирі. При цьому ділянка, яку ніби то орендує «Оланта», дещо менша за ту, на якій веде будівництво «Ірокс». Через таку плутанину з розмірами ділянки суди поки що відмовляються накласти арешт на неї.

***

В усіх описаних «НГ. Львів» прикладах не винесено ще жодного остаточного рішення про звільнення самовільно зайнятих ділянок, знесення самовільно збудованих об’єктів чи скасування реєстрації права власності. Додамо, що лише в одному випадку з восьми суд притягнув «забудовника» до кримінальної відповідальності за зайняття ділянки, обмежившись, щоправда, штрафом.

Водночас маємо приклади, коли Львівська міська рада піддається забудовникам, які самовільно захоплюють землі в місті. Наприклад, у вересні суд дозволив міськраді укласти мирову угоду з ТОВ «МС Імперіал» та узаконити будівництво житлового комплексу на вул. Б. Хмельницького, 230 А, землю під яким підприємство фактично самовільно захопило. Взамін мерія отримає там 39 квартир.

Дмитро Борисов

Матеріал підготовлено за підтримки МФ «Відродження»