Апеляційний суд підтримав заборону будівництва біля ставка у Снопківському парку

Ставок у Снопіківському парку. Фото: Євген Сабіров

Забудовниці Раїсі Ружицькій не вдалося оскаржити скасування будівельних паспортів на забудову біля водойми у Снопківському парку у Львові. Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення, яке на даний момент зупинило тутешню забудову.

Нагадаємо, Раїса Ружицька намагається побудувати на своїх ділянках чотири спарені котеджі, які, як стверджує Львівська міська рада, насправді будуть багатоквартирним будинком.

Ставок у Снопківському парку

У серпні 2020 року перевірка Держекоінспекції встановила, що роботи ведуться на ділянках, які входять до прибережної смуги ставка Снопківського парку. Через скандал із забудовою місто в той же місяць скасувало будівельні паспорти, які саме ж видало у 2019 році.

Влітку цього року Львівський окружний адміністративний суд став на бік забудовниці і скасував рішення виконкому Львівської міськради, якими анульовували будівельні паспорти.

Мовляв, якщо при скасуванні будівельних паспортів не досліджували, як їх взагалі видали з недотриманням прибережних захисних смуг, то й сам суд не може надавати оцінку цим обставинам. Галина Янко, адвокатка, яка довгий час займається цією справою, повідомила у коментарі «Наші гроші. Львів», що у неї є сумніви в неупередженості суду першої інстанції.

Під час розгляду апеляційної скарги суду повідомили, що у позовній заяві забудовниця зазначала, що схема будівництва була включена до будівельних паспортів і відстань від будинку до найближчого урізу води становила 22 метра. Тобто, як написано в постанові суду, позивачка визнає, що 25-метрова прибережна захисна смуга водойми була порушена.

Апеляція постановила, що виконавчий комітет Львівської міської ради діяв у законний спосіб. Судді вказали, що було б помилково розмежувати порушення виявлені у ході будівельних робіт окремо від документації, що містить умови виконання таких робіт. Адже в такому разі будівництво може містити ознаки самочинного будівництва. Таке рішення приємно здивувало мешканців вулиці, розповіла Галина Янко.

Тож, будівельні паспорти залишаються скасованими.

Що з паспортом водойми

Відкритим залишається питання паспорту водойми, біля якої планували забудову. Як повідомляли «Наші гроші. Львів», управління екології ЛМР замовило паспортизацію ще у жовтні 2020 року.

В результаті, у виготовленому паспорті вказали площу водойми 0,08 га. Тоді як місцеві мешканці провели альтернативні заміри ставка, які показали, що вона майже у два рази більша — 0,14 га.

Перші заміри ставка. Фото із сторінки Олександри Сладкової

Синім та блакитним відмічено заміри н замовлення мешканців, сірим – на замовлення ЛМР

Після розголосу, якого набула ситуація довкола розмірів ставка, керівниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова розповіла, що вони готують звернення про повторні заміри ставка, а управління не оплачуватиме паспорти, поки не перевірить їхню правдивість.

Тепер, як повідомила Олександра Сладкова, виконавець замірів «Укрнаукагеоцентр» визначив 0,1448 га як форсований рівень води, що означає, що водойма сезонно зменшується на 50%.

Сладкова також додала, що зараз очікують затвердження Держводагентством нового паспорту на водний об’єкт з вже правильними підрахунками площі водойми. Цього чекають і активісти, бо не вірять, що й цього разу з документами все буде гаразд.

Як розповіла Галина Янко, якщо паспорт водойми не підпишуть у Держводагентстві, то вони звертатимуться до Національного антикорупційного бюро України, аби почали розслідування. Бо, за її словами, «є депутати, які прямо лобіюють це будівництво і навіть вже цього не приховують».

Тарас Юринц, екоактивіст, який виступає третьою стороною у судовій справі, розповів, що після того, як Держводагентство підтвердить паспорт водойми, має початися процес створення природоохоронної захисної смуги та затвердження землевпорядних документів.

Хоча відсутність землевпорядних документів не означає, що захисної смуги немає, як на це сподіваються забудовники, проте ця лінія має відображатися у земельному кадастрі червоною лінією, яка убезпечить територію від нових спроб використати дірки у законодавстві.

Читайте нас в Instagram і Telegram

Підтримати нас

Коментарі