«Щоб не сталось так, що частину країни знищили окупанти, а іншу – надрокористувачі»

Екологічні активісти намагаються подбати про людей і бізонів в окупації та фіксують екологічні злочини росіян
Поранена синиця. Харків, 2022 рік. Фото Яна Толмачова

Природоохоронці зафіксували вже понад сто екологічних злочинів на  території України через напад росії. І це лише інформація з відкритих джерел, адже фізичної можливості моніторити ситуацію на окупованих територіях або там, де точаться бої, немає. Екологи також кажуть, що бойові дії зайняли близько 44% з усіх найцінніших природоохоронних територій України. Ми поспілкувались з тими, хто фіксує злочини проти довкілля та з’ясували, якою є діяльність екологічних активістів в умовах війни.

«Екодія»: екологічні загрози – це зброя

Три основні напрямки роботи, які обрали для себе в екологічній організації «Екодія» – це фіксація злочинів російських військових проти довкілля, лобіювання ембарго на купівлю викопного палива у світі та планування поствоєнного відновлення природних територій.

Директорка «Екодії» Наталія Гозак. Фото: Екодія

Завдяки мережі активістів та волонтерів, які допомагають збирати фото та відеодокази злочинів проти довкілля, «Екодія» накопичує базу даних, а потім передає її в Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, де працює робоча група. Всі факти екологічних злочинів мають стати доказами в судах проти росії. Станом на 11 квітня «Екодія» зафіксувала 139 екологічних злочинів. Найбільше з них – це  пошкодження промислових об’єктів – 59 та загрози для енергетичної безпеки – 36. Кількісно найбільше злочинів зафіксували у Київській, Харківській та Луганській областях.

«Це чи не перша війна, коли ворог свідомо використовує екологічні загрози, як зброю», – каже директорка «Екодії» Наталія Гозак.

Як приклад вона наводить цілеспрямований обстріл окупантами лісу у зоні відчуження для того, щоб він загорівся. Робили це в дні, коли вітер дув у напрямку Києва, щоб дим з радіаційними часточками опинився в столиці. Власне, саме Чорнобильський заповідник найбільше постраждав з часу повномасштабного вторгнення російських окупантів. Решта охоронних територій, які тимчасово опинилися в окупації, поки не зазнали таких жахливих наслідків.

«Українська природоохоронна група»: насамперед люди

Керівник «Української природоохоронної групи» Олексій Василюк каже, що головним для організації зараз стала допомога працівникам заповідників і національних парків, які опинилися в окупації. УПГ – організація, яка працює з 2014 року, об’єднавши українських біологів для охорони дикої природи.

«Багато наших колег разом з тваринами опинилися в умовах гуманітарної катастрофи. Не всі з них виходять на зв’язок, тому ми не впевнені, що всі колеги на тимчасово окупованих територіях живі», – говорить він.

Керівник «Української природоохоронної групи» Олексій Василюк. Фото: Олександр Сенко

А ті, хто продовжують працювати в умовах окупації, мають великий запит на продукти, ліки та корми для тварин. Держава не може перераховувати кошти на тимчасово окуповані території, тому члени «Української природоохоронної групи» розпочали кампанію зі збору коштів.

«Як громадська організація ми можемо офіційно приймати внески з України та за кордону, а далі переказуємо ці кошти адресно в заповідники. А щоб фінансово підтримати працівників, ми від імені організації замовляємо їм дослідження про біорізноманіття природохоронних територій. Цю роботу вони зроблять після війни, а кошти отримають вже зараз», – пояснює Василюк.

Він також каже, що «УПГ» намагається закривати різні потреби на різні суми. Наприклад, для когось знаходять кілька тисяч гривень на корм для тварин, для когось – на пальне, щоб виїхати з небезпечної зони, а для когось треба два мільйони гривень, щоб відновити зруйнований паркан заповідника та зберегти цінний шматок дикої природи.

Тут Василюк має на увазі історію про заповідник «Ялинецький степ» на Миколаївщині, де випасалися американські бізони, завдяки чому на цій території зберігався степ. Але танки російських окупантів зруйнували частини паркану, що обгороджував заповідник, і тепер від реконструкції цієї споруди залежить збереження цілої екосистеми. Проте ресурсу на цей запит у природоохоронців поки немає.

Про допомогу публічно попросив також біосферний заповідник «Асканія-Нова», який опинився у зоні тимчасової окупації. Вони не мають доступу до бюджетних рахунків і просять про пожертви, які допоможуть забезпечити тваринам догляд та харчування.

«Екологія-Право-Людина»: від Офісу Президента до міжнародних екологічних конвенцій

На необхідності фіксувати факти злочинів та встановлювати причини настання наслідків наголошують і в міжнародній благодійній організації «Екологія-Право-Людина». В організації ініціюють створення центру оцінки впливу воєнних дій на довкілля при Офісі Президента. Також кажуть, що необхідно створювати компенсаційну комісію для України, яка б серед інших кейсів розглядала б також і екологічні злочини. Інформацію про задокументовані випадки мають передавати до Мін’юсту та МЗС, а вони у свою чергу, опрацьовуватимуть ці матеріали для міжнародних судів.

Виконавча директорка «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко говорить, що одна з найбільших екологічних загроз, що зафіксована під час війни – це руйнації небезпечних промислових об’єктів.

Виконавча директорка «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко Фото: Реанімаційний пакет реформ

«Маємо понад 30 системно зруйнованих нафтобаз і лакофарбних фабрик чи складів. І кожна з цих системних руйнацій – це велика екологічна катастрофа. Крім того, що внаслідок цих дій, гинуть люди, на цих територіях залишаються наслідки у вигляді забрудненого повітря, води та землі, яка не придатна до вирощування культур», – говорить Кравченко.

Крім того, ще на початку березня в результаті обстрілів російських військ пошкоджені очисні споруди низки водоканалів, Відтак, процес очистки стічних вод не забезпечується, а відбувається забруднення водних ресурсів.

В ЕПЛ говорять, що під час війни також спрямували свою роботу і на міжнародну спільноту. Зокрема звернулися з листами з вимогою виключити з керівного складу всіх міжнародних екологічних конвенцій та договорів представників росії. Також хочуть домогтися виключення з Міжнародного союзу охорони природи семи російських екологічних організацій. Жодна з них публічно не засудила війну росії проти України. Загалом офіційні листи юристам-екологам написали у 70 країн.

Екологи організації вивчають міжнародний досвід, щоб обрати найбільш релевантну методологію для оцінки  впливу воєнних дій на довкілля та визнаний міжнародними судами спосіб підрахунку збитків. Аналізують не лише безпосередньо екологічні злочини, а й загалом наслідки воєнних дій на довкілля. Наприклад, проблему масового трупоспалення і трупопокладання без урахування санітарних норм, яке несе значне забруднення. Цю загрозу вивчали на прикладі Седнева на Чернігівщині, де на території крохмального заводу росіяни масово спалювали тіла своїх убитих солдатів.

Ризики швидких законів

Водночас, екологічні активісти вже зараз наголошують на ризиках, що пов’язані зі швидкими змінами в екологічному законодавстві. Країні необхідні термінові рішення і в умовах воєнного стану законодавство змінюється за лічені дні і без тривалих обговорень та змін.

Саме тому 30 березня екологічні громадські організації скерували звернення до лідерів держави у відповідь на низку швидких змін законодавства, які посилюють екологічні ризики. Зокрема, йдеться про скасування процедури оцінки впливу на довкілля на усій території України «під час дії воєнного стану та у відбудовний період після закінчення воєнних дій» (Закон № 2132-ІХ від 15.03.2022).

Природоохоронні організації застерігають, що такі дії можуть бути виправданими тільки для проєктів, які спрямовані на оборону держави та стосуються тих територій, де ведуться бойові дії. Тоді, як в тилу, скасування таких природоохоронних заходів нестиме більше загроз, ніж переваг.

«Скасування ОВД може бути вимушеним кроком під час воєнного стану, але формулювання про «відбудовний період після закінчення воєнних дій» – зовсім неконкретне і можна буде вічно посилатися на те, що ще тривають якісь відновлювальні процеси», – каже керівник УПГ Олексій Василюк зі сподіванням, що ці ризиковані моменти будуть вилучені із закону.

Також активісти стурбовані законопроектом №7144, що знімає обмеження рубок лісу на територіях природно-заповідного фонду. А також тим, що законопроект №7178 значно спрощує надання в короткострокову оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Він покликаний забезпечити продовольчу безпеку, але експерти вважають, що ці зміни вже у найближчі тижні стануть причиною значних загроз збереженню природних територій.

Заступниця голови комітету із земельного, аграрного та довкілєвого права НААУСофія Шутяк. Фото: Твоє місто

Окремо експерти звертають увагу на те, що скасування проведення планових та позапланових перевірок може бути прийнятним лише як тимчасовий захід в умовах надзвичайної ситуації. Заступниця голови комітету із земельного, аграрного та довкілєвого права Національної асоціації адвокатів України Софія Шутяк пояснює, що результати планового контролю – це інструмент виявлення болючих точок, а головне саме контрольні дії уповноважених органів влади зможуть належним чином створити докази для фіксування порушень воєнних злочинів, фіксування втрат та заподіяної шкоди.

«Сьогодні допомагаємо армії – завтра будемо боротися проти нищення природи»

Водночас екологи та екологічні активісти вже зараз готуються до захисту природи після перемоги. Вони розуміють, що Україна зіткнеться з величезною потребою в природних ресурсах.

«На нас ляже непроста роль, слідкувати за тим, щоб не сталося так, що одну частину країни знищили окупанти, а іншу – надрокористувачі, коли будуть видобувати щебінь, пісок, глину та вирубувати ліс для відбудови країни», – каже Олексій Василюк.

Він наголошує: добре розуміє, що люди втратили житло, роботу, рідних, але це не привід знищувати природу, яка і є Україною. Тому він з колегами вже готується до того, що «сьогодні допомагаємо армії, а завтра будемо готові боротися проти нищення природи».

Софія Шутяк називає ключовим в стратегії післявоєнного відновлення визначення «краще ніж було». Наразі в медіапросторі обговорюється ідея «Плану Маршала» для України, проте на додачу до нього Україні потрібні нові погляди на реформи, відбудову та екологію. Першим кроком може стати гуманітарна допомога від закордонних партнерів, яка буде спрямована на убезпечення від екологічних небезпек.

Українські природоохоронні організації працюють і на міжнародному рівні. Вони звертаються до колег зі всього світу, щоб посилити санкції проти росії та заблокувати купівлю деревини, викопного палива та морепродуктів у країни-агресора. А також звертають увагу світової спільноти на те, що екологічні наслідки, які ми вже бачимо в Україні, мають не локальний характер, а впливатимуть на екологічну ситуацію й інших країн.

 

Матеріал підготовлено за підтримки New Democracy Fund. Матеріал відображає позицію редакції і не обов’язково відображає позицію New Democracy Fund.

Читайте нас в Instagram і Telegram

Підтримати нас

Коментарі