Їх кличе ліс

У конкурсі на посаду головного лісівника країни обирають між «поганий» і «дуже поганий»
Кандидат Володимир Бондар у конкурсі набрав найбільше балів. Фото: канал Перший

Державне агентство лісових ресурсів скоро може отримати нового очільника. Комісія з питань вищого корпусу державної служби вже визначила дві кандидатури на цю посаду. Нових облич немає. На посаду претендують люди відомі в лісовій галузі. Це колишній очільник Агентства Володимир Бондар та колишній керівник кількох лісгоспів у Рівненській та Волинській областях Микола Салівончик.

Держлісагентство – це головна структура в лісовій галузі України. Керівника агентства обирають на п’ять років і саме він контролює діяльність усіх лісгоспів, які в свою чергу контролюють 73% лісових земель України. Тобто саме в цій структурі вирішують, як оберігатимуть ліс в країні, де і скільки можна його вирубувати.

Редакція «Наші гроші. Львів» з’ясувала, хто ж ці люди, які будуть вирішувати долю українських лісів. Ми поцікавились не лише їхніми біографіями чи деклараціями, але й їхньою публічною опінією в лісовому секторі, а також послухали їхні співбесіди.

«Є людина, яку ніхто не знає, і є людина, яка вже два роки була на посаді та підписувала папери. Таке враження, що буде все, як було. Важко сказати, хто переможе, але це виглядає, як голосування – «поганий і дуже поганий» щодо здатності до реформ, – без оптимізму прокоментував директор ГО «Дунайсько-Карпатська програма» Богдан Проць.

***

Участь у конкурсі на посаду керівника Держлісагентства взяли семеро осіб. Учасники пройшли тестування на знання законодавства, володіння англійською мовою та рівень абстрактного мислення. А також – співбесіду. Саме за результатами співбесіди 29 липня визначили двох потенційних кандидатів.

Оцінювали кандидатів п’ять членів комісії з питань вищого корпусу державної служби. До неї увійшли і державні службовці, і представник громадської організації, і науковці. Серед членів комісії був заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Олег Войтович.

Оцінювала кандидатів також заступниця керівника Координаційного центру забезпечення взаємодії з Кабінетом Міністрів України Уляна Грачова. До складу комісій увійшов і заступник голови Нацагентства з питань державної служби з питань цифрового розвитку Олексій Михайлов. Представником від громадських об’єднань виступив член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України Дмитро Козлов. А науковців представив експрацівник Адміністрації президента та Мінфіну Олег Канцуров.

Більшість кандидатів набрали високі бали під час тестування на знання законодавства. Також добре вони показали володіння іноземною мовою. Із двох офіційних мов ради Європи усі кандидати вибрали тестування з англійської. Суттєво гірше у всіх претендентів загалом виявилось із абстрактним мисленням.

Також кандидати пройшли співбесіду, на якій оцінювали їхні лідерські якості, вміння комунікувати та взаємодіяти, розуміння сфери державної політики, стратегічне бачення, управління змінами та інновації, доброчесність та дотримання правил етичної поведінки.

За результатами конкурсу основними претендентами на посаду залишились Володимир  Бондар та Микола Салівончик. При цьому загальний бал Бондара був дещо вищий, аніж в його конкурента. Він набрав 12,4 бали проти 9 балів найближчого суперника.

Як показали результати тестування, обидва кандидати однаково добре обізнані в законодавстві та однаково добре знають англійську мову. Однак кращі бали в тестуванні на абстрактне мислення набрав Володимир Бондар – 29 балів проти 16 балів Миколи Салівончика.

Також краще проявив себе на співбесіді Володимир Бондар. У нього значно більші показники в пунктах «стратегічне бачення» та «розуміння сфери державної політики». Та дещо більший бал у вмінні «комунікувати та взаємодіяти».

Лісівник з Волині

52-річний волинянин Володимир Бондар вже має досвід керування державними лісами. У 2016 році він став заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України. «У мене є управлінський досвід. Тож хочу бути потрібним державі», – зазначив в одному з інтерв’ю Володимир Бондар.

Кандидат на посаду голови Держлісагентства Володимир Бондар (джерело: https://konkurent.ua)

А в 2017 році він став виконувачем обов’язків голови Держлісагентства після того, як з посади звільнилася тодішня голова Христина Юшкевич. Тоді про його головування не надто добре відгукувались фахівці галузі.

«Ніяких просувань в запровадженні європейських стандартів немає. Натомість лісова галузь стає націленою на заготівлю зараз і швидше», – так оцінював керівництво Володимира Бондара аналітик МБО «Екологія-Право-Людина» Петро Тєстов.

Одним із найбільш гучних скандалів за часів Бондара в Держлісагентстві стало дослідження британської організації Earthsight про те, що Україна є лідером із постачання незаконної деревини до ЄС. Тоді Володимир Бондар назвав розслідування «серйозною атакою на лісову галузь» та запевнив, що всі лісогосподарські підприємства працювали «абсолютно в законній площині».

Водночас з висновками звіту британської організації погодилися провідні громадські організації у сфері довкілля, а в подальшому проблематику підтвердили у спільному звіті Держаудитслужба, поліція, екологічна інспекція та митна служба.

А от реакції від Держлісагентства природоохоронні громадські організації не дочекалися. Як розповідає експерт лісового напрямку «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник,  Держлісагентство тоді просто вивчило слово «фейк»:

«Вони сказали, що це фейкове дослідження, фейкова організація замість того, щоб відповідати на критику і факти. Жодної іншої реакції не було».

Через три роки, в вересні 2019 року, Володимира Бондара звільнили з Держлісагентства через масштабну зміну кадрів. Зараз він є депутатом Волинської обласної ради, куди пройшов на місцевих виборах у жовтні 2020 року від політичної партії «За майбутнє». Є членом постійної комісії з питань бюджету, фінансів та цінової політики.

Згідно з декларацією Бондара, сам він жодного бізнесу не має, натомість його дружина Світлана Бондар співволодіє кількома компаніями. Це – ТОВ «Про Фамілія», яке надає в оренду нерухоме майно та будівельне ТОВ «Західбуд Ф Плюс Ш». Їй також належить частка ТОВ «Волинська ягідка» з вирощування ягідних культур, переважно лохини.

До кінця 2020 року Світлана Бондар також володіла ТОВ «Українська теплогенеруюча компанія «Еско-Волинь, що постачає тепло бюджетним установам у Волинській області. У 2019 році підприємство «Волинська ягідка» фігурувало у розслідуванні «Сили правди» про незаконне будівництво ставків. А у 2021 році – про вирощування лохини в обхід закону.

Лісівник з Рівненщини

На відміну від свого конкурента, Микола Салівончик не має досвіду керівника міністерського рівня, але має профільну освіту та з 1995 року працює в лісгоспах.

У 2010 році Салівончик претендував на пост міського голови міста Ківерці у Волинській області від партії «Батьківщина». Вибори програв, але був депутатом місцевої районної ради.

Микола Салівончик. Фото з сайту uagit.tv

Згодом Микола Салівончик повернувся у Рівненську область, і в 2015 році очолив Рокитнівський держлісгосп. Пробув він на цій посаді недовго. У вересні 2018 року його звільнив теперішній конкурент, а тоді виконувач обов’язків Держлісагенства Володимир Бондар.

Усунули Салівончика за «одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов’язків». Підставою для такого рішення був лист Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства. Салівончика звинувачували в приховуванні збитків підприємства, недостатній заготівлі деревини та створення заборгованості лісгоспом.

Лист направив Віталій Сухович — начальник Рівненського ОУЛМГ, який в свою чергу був фігурантом місцевих журналістських розслідувань. Конфлікт між Віталієм Суховичем та Миколою Салівончиком розпочався з того, що управління не хотіло надати Рокитнівському держспецлісгоспу спецдозволи на рубки. І цим самим, за словами Миколи Салівончика, «блокувало роботу підприємства».

Микола Салівончик оскаржував процедуру свого звільнення у суді, однак безуспішно. Не допомогло навіть свідчення у суді головного інженера Рокитнівського держспецлісгоспу, про те, що «…всі у лісгоспі знали, що у перевірок стояло завдання «прибрати» директора, а його, головного інженера, викликав до себе Володимир Бондар та запитував, «чи він з ними, чи з Салівончиком».

«Або наоборот — що ми хочемо?»

Співбесіда кожного з кандидатів тривала приблизно пів години. І протягом цього часу ні Володимир Бондар, ні Микола Салівончик не назвав п’ять стратегічних цілей розвитку лісової галузі.

Про майбутній розвиток Микола Салівончик сказав так: 

«Щоб визначитись, як далі рухатись, треба визначитись, де ми є і шо робиться, а потім вже… Або наоборот — що ми хочемо? Намалювати, що ми хочемо, потім проаналізувати ситуацію і вже в комплексі це питання вирішувати».  

Скріншот відео співбесіди Миколи Салівончика на посаду голови Держлісагентства (Національне агентство України з питань державної служби)

А серед подальших цілей він назвав переведення в лісові землі самосійних лісів, які виникли на покинутих сільгоспугіддях. Він також вважає, що необхідно зняти з директорів лісгоспів господарські обов’язки (тобто заробіток на рубках) і передати їх окремій структурі під керівництвом Кабміну, натомість вони повинні займатися охороною лісів. А Держлісагентство повинне опікуватися впровадженням державної політики для всіх власників лісів.

Його конкурент Володимир Бондар назвав своєю стратегією «досягнення балансу між природоохоронним компонентом та економічним».

«Робоча сила покидає Україну, і цілі регіони без робочої сили. Лісова галузь може формувати робочий потенціал нашої держави. Тому стратегічно дуже правильно, щоб розробити і впровадити ті умови, які б дозволяли залишати робочу силу і функціонувати в межах тих регіонах, в яких вона сьогодні функціонує», – пояснив кандидат.

Він також зазначив, що для лісової галузі важливе «стимулююче оподаткування». Загалом його стратегічне бачення комісія оцінила у 1,8 балів, тоді як позиція конкурента Миколи Салівончика набрала втричі менше – 0,6 балів.

На співбесіді обидва кандидати підтримали ініціативу президента України Володимира Зеленського – посадити за три роки мільярд дерев та заліснити за десять років мільйон гектарів землі.

«Указ президента – це достатньо серйозний напрямок для того, аби і оцінити його належним чином і впровадити належним чином», – обгрунтував свою позицію Володимир Бондар. Однак він не представив свого бачення, як можна реалізувати цю ініціативу, а зосередився на недостачі передумов.

«Законопроект 5650 частково вирішує це питання, але є й проблемні моменти. Перше – це те, що ми живемо в умовах ринку землі. Ми повинні чітко розуміти, на яких землях буде заліснення. Має діяти серйозна державна і регіональна програма, яка буде вирішувати це питання», – зазначив кандидат.

Такої ж думки дотримується і Микола Салівончик. За його словами, найперше потрібно отримати площі для заліснення, до цього процесу потрібно підготуватися.

Скріншот відео співбесіди Володимир Бондара на посаду голови Держлісагентства (Національне агентство України з питань державної служби)

Також кандидатів запитали про корупційні фактори в законодавчих актах і як їх усунути. Володимир Бондар і Микола Салівончик відповіли, що це відповідальність Міністерства юстиції та Національного агентства з питань запобігання корупції. Він також не вірить в антикорупційну ініціативу Інститут викривачів через «дуальність слов’янської душі».

«Якщо ми глянемо на європейські народи, там законність в крові і в душі. Нашому ж суспільству ще треба дозрівати, щоби ми всі зрозуміли, чого ми хочемо і позбавились подвійних стандартів. І коли стандарти будуть одні, а не подвійні, почнеться прогрес і суспільства, і держави», – переконий він.

І тут його опонент Володимир Бондар з ним повністю солідарний – теж не вважає, що викривачі допоможуть у боротьби з корупцією через українську ментальність.

«Цей інститут добре діє в інших країнах, де більш розвинута ментальність законослухняна, а у нас психологія трошки інша», – зазначив кандидат.

Чим хата багата

Останнє запитання на співбесіді стосувалося декларацій кандидатів на посаду голови.

У декларації Миколи Салівончика вказано, що його родина володіє двома земельними ділянками Ківерцівському районі у Волинській області. Йому належить гараж та літня кухня площею 72 кв. метри в місті Ківерці. Саме там він зараз і проживає.

«Так, в літній кухні. Літня кухня, така трошки більшенька, не зовсім два на два», – відповів Салівончик на питання представниці комісії про те де він мешкає. .

Їздить Микола Салівончик на автомобілі Toyota Land Cruize 2014 року випуску, яку він придбав за 640 тис. грн. А його дружина Тетяна Салівончик володіє машиною Hyndaj І-10 2013 року випуску за 103 тис. грн. Як вказав у своїй декларації, Микола Салівончик працює в приватному підприємстві «Айслаг», яке спеціалізується на торгівлі пальним.

З декларації Володимира Бондара бачимо, що він мешкає не в літній кухні. Йому належать дві земельні ділянки в Обухівському районі Києва, а його дружині Світлані Бондар – квартира площею 156 кв. метрів у Луцьку. Ще дві квартири по 80 кв. м та 57 кв. м Бондар зазначив як об’єкти незавершеного будівництва в Луцьку від забудовника ТОВ «Казкова оселя».

Також Володимир Бондар має два годинники від швейцарських виробників «Jaeger LeCoultre» та «Girard Perregaux». Сам претендент на голову Держлісагенства машини немає, натомість на його дружину Світлану Бондар записані два автомобілі. Це – Toyota RAV4 2019 року випуску вартістю 951 тис. грн та BMW X7 2019 року за 3,06 млн грн.

«По цих деклараціях можна прослідкувати, як змінювався наш добробут. Які речі ми купували, що продавали і чим займалися. Моя сім’я займається бізнесом з кінця 90-х років. Різним бізнесом. І на сьогоднішній день і у моєї дружини, і у моєї дочки є корпоративні права різних структур, які працюють і формують наш сімейний дохід», – пояснив джерела походження коштів своєї сім’ї Володимир Бондар.

Він підтвердив, що його декларацію перевіряло НАЗК, однак корупційних і адміністративних порушень знайдено не було.

«Важко сказати щось позитивне» 

Опитані нами чотири експерти із громадського сектору, які добре обізнані із проблемами в лісах України, негативно оцінюють колишню діяльність Володимира Бондара в Держлісагентстві і не очікують жодних покращень, якщо він знову обійме цю посаду. На думку експерта лісового напрямку ГО «Українська природоохоронна група» Єгора Гриника, Бондар не зможе щось реформувати.

«Він вже формально був головою Держлісагентства, важко сказати про цей час щось позитивне. Навіть на різних тематичних ресурсах самі лісники визнають, що це фігура досить одіозна, корупційна і малоприємна», – відверто каже він.

А от іншого претендента, Миколу Салівончика експертам оцінити складно.

«Я про нього практично нічого не знаю, окрім того, що він був директором лісгоспів на Волині. Ніколи не бачив, щоб він брав участь в реформуванні лісової галузі», – поділився Єгор Гриник.

Директор громадської організації «Дунайсько-Карпатська програма» Богдан Проць також розповів, що в лісовій галузі про Миколу Салівончика практично не знають.

«Всі сподівалися, що пройде Юрій Болоховець (чинний керівник Держлісагентства), але були дуже здивовані, що його немає серед фіналістів. Його вважали найбільш кваліфікованим», – пояснив він.

Експерти також мають багато питань до роботи відбіркової комісії, насамперед через те, що основним кандидатом став колишній керівник Агентства, який не визнавав актуальних проблем.

«Я не знаю, як працює конкурсна комісія, але той факт, що вибрали Бондара, викликає в мене питання. Тому, що ця людина вже була на посаді, й ні для кого не секрет, чим це все закінчилося. Держлісагентство загалом не визнає проблеми незаконних рубок в Карпатах, і при Бондареві нічого не змінилося. Це як індикатор того, що це було, це є зараз, було при Бондареві та нікуди не зникло», – обурується експерт «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник.

***

Кандидати змагаються за 29,4 тис. грн посадового окладу, не враховуючи надбавок та інших виплат. У серпні з обома претендентами проведуть повторну співбесіду, щоб визначити переможця. Про результати мають повідомити не пізніше 27 серпня 2021 року.

 

Читайте нас в Instagram і Telegram

Підтримати нас

Коментарі