Окрім рубок: основні порушення, що знищують ліс

Фото: Наталія Федорова

Невміле господарювання, неправильні адміністративні рішення чи банальна недбалість можуть мати не менший негативний екологічний вплив, ніж наслідки суцільної вирубки.

Ліс – це не лише дерева. Це цілісна екосистема, де є трави, мохи, грунт, комахи, гриби, водойми, тощо. І лише за умови, що всі ці компоненти знаходяться в гармонії та балансі  – лісова екосистема здорова та стійка.

Щоб ефективніше берегти ліс, пропонуємо вам перелік найбільш поширених порушень, що знищують екосистему лісу,  які найчастіше трапляються при проведенні рубок.

Трелювання водотоками

*(«трелювання» від англійського trail — тягнути, волочити)

Трелювання водотоками найбільш поширене в гірських регіонах. До такого методу підрядні компанії вдаються, коли лісових доріг немає, а на їх побудові намагаються економити. Як правило, найбільш «розчищена» ділянка, де немає густої рослинності, та по якій зручно протягнути зрубане дерево – це потічки. Внаслідок трелювання, відбувається фактично руйнування потоку – замулення, забруднення, захарашення «порубковими рештками», а також руйнування прируслової рослинності, яка підтримує форму водотоку.

Під час трелювання порушується також структура дна та береги потоків,  в руслах накопичуються значна кількість гілок та решток стовбурів дерев. Під час сильних опадів вода легко розмиває прибережну зону (власне у місцях, де рослинність знищена) та каміння з порушеного дна, посилюючи руйнівну силу потоку. Гірські потоки також є критично важливими для збереження водної фауни.

В першу чергу внаслідок трелювання водотоками страждають найцінніші види риб: форель струмкова, харіус європейський, лосось дунайський, марена. Вони не можуть жити в умовах забрудненого водного середовища, а невеликі потоки необхідні їм для нересту. У разі низьких опадів та періодичного трелювання у межах однієї річки, відбувається критичне обміління річки, вода прогрівається, що призводить до загибелі річки в екологічному розумінні.

Фото: Наталія Федорова

Як скаржитись: наслідки трелювання водотоками в гірських умовах дуже добре помітні: знищена прибережна рослинність, сліди волоків, захаращення гілками та рештками стовбурів. Такі порушення часто здійснюють самі лісогосподарські підприємства, тож, звертатися до лісової охорони в більшості випадків марно.

Скаржитись потрібно до Державної екологічної інспекції у відповідній області. Для цього зафіксуйте координати місця порушення або опишіть розташування місця порушення. Якщо є така можливість, запишіть квартал та номер виділу, де ви зафіксували порушення (таку інформацію можна знайти на стовпцях, які лісівники встановлюють на межі вирубки). Зробіть фото, на якому було б видно сліди порушення. А також повідомте громадські організації, які займаються питаннями збереження лісу.

За трелювання деревини водотоками відповідальність передбачено ст. 64 Кодексу України про адміністративні правопорушення («Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці») та передбачено накладання штрафу на громадян у розмірі від шести до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

Засмічення лісу відходами 

Важлива функція лісу – оздоровлення середовища. Ліс забезпечує нас чистою водою, чистим повітрям і є місцем для рекреації, де можна покращити фізичне та ментальне здоров’я. Як тільки туди потрапляють відходи – ця функція лісу пропадає. Також (залежно від токсичності), відходи можуть бути причиною загибелі дерев, трав’яного покриву, тварин, або стати причиною докорінної зміни рослинності та отруєння людини.

Як скаржитись. Якщо ви стали свідком того, як викидають відходи – викликайте поліцію.

Якщо ви виявили засмічення, коли винуватця на місці події вже немає, зверніться до лісогосподарського підприємства – в їх обов’язки входить дбати про санітарний стан лісу. Другий варіант – звернутися до Державної екологічної інспекції.

За засмічення лісів відходами ст. 73 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність у вигляді штрафу для громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

У тому разі, коли ліс відходами пошкоджено (тобто спостерігається його усихання чи пошкодження), то застосовується норма ст. 72 кодексу України про адміністративні правопорушення, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до дев’яносто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення правил розробки лісосіки і трелювання

Такі порушення поширені як у гірських, так і у рівнинних умовах. Здоров’я лісу значною мірою залежить від технології рубок. Ознаками порушення правил розробки лісосіки  є розкидане гілля, розбита дорога по якій годі пройти, не те що проїхати, обдерті та пошкоджені молоді і дорослі дерева, захаращені струмки чи водотоки.

Як скаржитись. Контроль за розробкою лісосіки здійснює Державна екологічна інспекція. Якщо вам відомо про вирубку, яку ведуть «варварськими» методами – сфотографуйте чи зніміть на відео ознаки порушення. Разом із фото чи відео матеріалами подайте координати місця, де ви виявили порушення. В своїй скарзі ви можете також зазначити, що хотіли б бути присутні під час проведення перевірки.

Фото: Наталія Федорова

Відповідальність за порушення правил розробки лісосіки та трелювання передбачено у ст. 64  («Порушення встановленого порядку використання лісосічного фонду, заготівлі та вивезення деревини, заготівлі живиці»). За порушення  передбачено накладання штрафу на громадян у розмірі від шести до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до шістнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення за ст. 66 («Знищення або пошкодження підросту в лісах»)  тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висадка інвазійних видів дерев

Інвазійні (інвазивні) види – немісцеві види (інтродуценти), які при висадці в наших лісах поводять себе агресивно, швидко захоплюють життєве середовище для більшості інших видів: швидко збільшують територію свого поширення, витісняють корінні види та спричиняють до порушення екологічних функцій лісу.

Серед інвазійних видів, які найчастіше висаджують лісгоспи – дуб червоний, ясен американський, ясен пенсільванський, клен американський, робінія (акація) та інші. Перестороги вчених викликає також нова «модна» деревна порода – павловнія. У свій час значна частина інвазійних видів також вважались безпечними і дуже цінними.

Прямої заборони на висадку інвазійних видів, окрім природоохоронних територій, – немає.  Проте сучасна лісова політика йде шляхом, коли висаджувати такі дерева «не рекомендується».

Як скаржитись. Якщо вам відомо про висадку інвазійних видів, зверніться в обласне управління лісового та мисливського господарства. Також, якщо вам відомо, що під час лісовпорядкування запланована висадка інвазійних дерев – ви можете звернутися в управління лісового господарства з пропозицією замінити висадку інвазійних видів на місцеві породи.

ГО «Дунайсько Карпатська Програма» та антикорупційний сайт «Наші гроші. Львів» за підтримки МБФ «Відродження» об’єднали свої зусилля задля збереження природних цінностей України. Якщо вам відомі факти порушень, зловживань чи корупції щодо використання природних ресурсів – повідомляйте нам (за тел: +38 (067) 353 3813 або на електронну адресу dcp@natureexperts.org чи lviv@nashigroshi.org). Ми перевіримо Вашу інформацію, та, якщо вона підтвердиться – будемо працювати над тим, щоб попередити або зупинити порушення.

Читайте нас в Instagram і Telegram

Підтримати нас

Коментарі