Поворот не туди

Чому передача лісів та річок Міністерству аграрної політики - погана ідея
Фото: Павло Рекун

Вирішувати долю лісів та річок країни, ймовірно, знову буде Міністерство аграрної політики та продовольства України. Понад 30 громадських організацій виступили проти такої ініціативи. Наразі Кабмін ще не розглянув це питання. Втім активісти готуються до гіршого. 

Що трапилося?

Наприкінці січня правозахисна організація у сфері довкілля «Екологія-Право-Людина» повідомила, що Кабінет міністрів України планує віддати управління лісами та річками Міністерству аграрної політики та продовольства України.

Йдеться насамперед про передачу двох важливих секторів, які відповідають за лісові та водні ресурси: Держлісагентства та Державного агентства водних ресурсів. Зараз вони підпорядковуються Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів.

Проти такого рішення одностайно виступило понад 30 громадських організацій – що вже насправді свідчить про те, що ситуація загрозлива. Станом на 9 лютого Кабінет міністрів ще не розглянув передачу лісів та водойм МінАПК.

Кому це вигідно?

Конкретних імен опитані нами експерти не називають. Однак вони зазначають, що така передача вигідна насамперед великим аграрним компаніям та лісівникам.

Заступник директора ГО «Карпатсько-Дунайська програма» Анатолій Павелко розповідає, що сьогодні в Україні існує дуже потужне аграрне лоббі, яке намагається розширити забір водних ресурсів під зрошення полів. Особливо це стосується півдня країни, де природні ресурси і так виснажені через забруднення та забір на полив.

Акція біля будівлі Кабінету міністрів проти передачі лісів та водойм в управління Міністерства аграрної політики (Єгор Гриник, ГО Українська природоохоронна група)

Підтверджують думку фахівця заяви самого міністра аграрної політики Романа Лещенка. Він планує реалізувати масштабну програму зрошення на півдні країни та відновити радянські системи поливу. Усе заради приросту врожаю.

У сфері лісового господарства також націлені на більший прибуток та більшу вирубку лісів, розповідає юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк.

«Люди, які хочуть надалі рубати ліс, сподіваються: якщо він перейде до Міністерства аграрної політики, то вони уникнуть громадського спостереження і певні речі стануть невидимими», – пояснює вона.

Чому це погано?

Тому, що між Міністерством захисту довкілля та Міністерством аграрної політики є важлива відмінність.

Перше з них відповідальне за стале використання природних ресурсів, пояснює заступник директора ГО «Дунайсько-Карпатська програма» Анатолій Павелко. А основна функція Міністерства аграрної політики – забезпечувати господарський розвиток підлеглих їм галузей.

«Україна вкотре йде шляхом екстенсивного і вкрай примітивного розвитку, коли прибутки збільшують завдяки посиленню експлуатації природних ресурсів. У європейських країнах зараз навпаки зменшують використання природних ресурсів і збільшують інтелектуальну, технічну, промислову складову», – пояснює Павелко.

За його словами, система «ми будемо більше рубати і більше викачувати води для більших прибутків» є хибною. У довгостроковій перспективі це матиме негативні наслідки для довкілля – і відповідно для людей.

«Так, можливо ви будете отримувати на десять гривень більшу зарплату, але водночас у вас з крану, цілком імовірно, тектиме непридатна для пиття вода. Для країни витрати на очистку цієї води чи пошук нового джерела будуть величезними. Та й збільшення вартості чистої води набагато перевищить вигоди жменьки людей», – зазначає Анатолій Павелко.

Основну проблему в зміні способу використання природного ресурсу вбачає і еколог МБО «Екологія-Право-Людина» Богдан Кученко.

«Міністерство аграрної політики відповідає суто за економічні функції, тобто отримання максимальних прибутків, розвиток сільського господарства, попри ціну такого розвитку для довкілля. Тому це міністерство розглядає природні ресурси, наприклад водні, лише як сировину для зрошування, попри зростання її дефіциту в Україні», – пояснює він.

Те саме стосується й лісу, розповідає координатор лісового напрямку World Wildlife Fund Україна Андрій Плига. За його словами, до лісу можливі два підходи. Економічний, де ліс розглядають як ресурс деревини, та екологічний – ліс як джерело чистого повітря, регулятор клімату та джерело інших екосистемних послуг.

Акція біля будівлі Кабінету міністрів проти передачі лісів та водойм в управління Міністерства аграрної політики Фото: Укрінформ

«Міністерство аграрної політики за своєю суттю є провідником економічної складової, натомість Міністерство захисту довкілля – екологічного погляду», – зазначає Андрій Плига.

Що буде з лісами та річками під управлінням МінАПК?

Одразу нічого не станеться. Як зазначає експерт з лісової політики ГО «Українська природоохоронна група» Єгор Гриник, «це не означає, що на наступний день ліси згорять, а річки висохнуть».

Однак його хвилюють наміри щодо лісів, які озвучив міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко. Це міністерство планує передати частину державних лісів у комунальну власність.

За словами Єгора Гриника, в Україні 13% лісів опікуються комунальні підприємства, і вони мають як правило більше проблем, аніж державні. Як приклад він наводить обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Галсільліс» на Львівщині.

«Серед моїх колег існує вираз: «Неможливо зайти на територію «Галсільлісу» і не знайти там незаконної рубки». Така ситуація є і в інших комунальних лісгоспах, бо часто вони не мають ні ресурсу, ні навичок для адекватного ведення лісового господарства. Тому наразі немає нічого доброго в передачі державних лісів в комунальну власність», – вважає Єгор Гриник.

Заступник директора ГО «Дунайсько-Карпатська програма» Анатолій Павелко також зазначає, що саме перепідпорядкування автоматично не призводить до зміни політики, але воно може допомогти просувати певні приватні інтереси, ініціативи, що їх легше буде проштовхувати через Міністерство аграрної політики, аніж через Міністерство захисту довкілля.

Анатолій Павелко, Фото Наші гроші. Львів

До 2019 року Держлісагентство вже підпорядковувалося МінАПК. Як розповідає Єгор Гриник, тоді агентство розглядало ліс виключно як склад дров, які можна прийти і забрати. Чиновники ніколи не бачили його як цілісну складну екосистему, яка захищає нас від ерозії, очищає повітря чи поглинає парникові гази.

Незначні позитивні зміни з’явилися у 2020 році після його підпорядкування Міністерству охорони довкілля. Наприклад, у Верховній Раді зареєстрували природоохоронний євроінтеграційний законопроєкт «Про території Смарагдової мережі». Також у грудні 2020 року уряд ухвалив постанову, згідно з якою заборонив санітарні рубки в цінних частинах гірських лісів.

Єгор Гриник розповідає, що зараз фахівці готують зміни до застарілих та суперечливих правил рубок. Якщо Державне агентство лісових ресурсів залишиться в підпорядкуванні Міністерства захисту довкілля, то через рік ми можемо вже отримати такі сучасні правила. Інше питання – якщо агентство перейде до МінАПК. Тоді воно відповідатиме за розробку подібних документів і визначатиме свої пріоритети.

Єгор Гриник (скрін із відео 4 каналу)

Передача Державного агентства лісових ресурсів та Державного агентства водних ресурсів в підпорядкування МінАПК означатиме також затримку або й зупинку інших реформ.

Наприклад, це може вплинути на затвердження Державної стратегії управління лісами України до 2035 року. Або на ще не погоджену постанову, згідно з якою лісівники повинні продавати усю деревину через відкритий електронний майданчик Prozorro Sale.

«Лише переналаштування функцій в рамках міністерств займе близько пів року. І у Міністерстві аграрної політики захист довкілля явно не буде першим пріоритетом. Тому стратегія управління лісами ймовірно буде заморожена, як і розширення та створення нових нацпарків. Також це сповільнить впровадження стратегії басейнового управління водними ресурсами», – зазначає Богдан Кученко, еколог МБО «Екологія-Право-Людина».

Що з цим робити?

У випадку, якщо Держлісагентство і Держводагентство все ж передадуть до Міністерства аграрної політики, фахівці МБО «Екологія-Право-Людина» бачать два варіанти розвитку подій.

Перший – суд.

Юристка Софія Шутяк розповідає, що постанову Кабміну можна оскаржити в суді. Але одразу додає, що аргументи знайти може бути не так просто через нечітко врегульоване законодавство.

«Немає чітких правил, як мають формуватися міністерства. Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» досить загально написаний», – пояснює вона.

Софія Шутяк, фото зі сторінки в соцмережах

За її словами, можна виходити з того, що законодавчо завдання міністерства – узагальнювати практику у певній сфері. У нашому випадку виходить, що у Міністерства захисту довкілля все одно залишиться функція регулювання як природоохоронного органу, однак додасться ще й Міністерство аграрної політики.

«Це як два керівники будуть варити борщ. Для управління ресурсом повинен бути один керівник. Повинен бути баланс інтересів, для цього Кабінет міністрів і є колегіальним органом, який загалом відповідає за розвиток країни», – зазначає Софія Шутяк.

Другий спосіб – втручання прокуратури.

Згідно із законодавством, прокуратура має оскаржувати рішення уряду та президента, які суперечать сталому розвиткові держави. Таким принципом керуються, наприклад, в Сполучених Штатах Америки.

У WWF-Україна також збираються протидіяти такому рішенню.

«Якщо структури перейдуть у Міністерство аграрної політики, ми будемо все одно тримати руку на пульсі і стежити, щоб не змінювався екологічний ракурс і впроваджені реформи», – розповідає координатор лісового напрямку Андрій Плига.

За його словами, організація намагатиметься переконати уряд скасувати неправильне рішення. Як приклад він наводить успішний випадок у 2019 році. Тоді уряд отримав шквал критики від громадських організацій через об’єднання Міністерства екології та енергетики – і вже через рік змінив своє рішення, створивши окремі міністерства.

«Цей приклад показав, що люди, які ухвалюють рішення, можуть усвідомлювати, що роблять неправильні кроки, робити висновки і виправляти помилки. Будемо спостерігати за ситуацією, але я сподіваюсь, що лісове, водне і рибне агентства залишаться в Міністерстві захисту довкілля», – зазначає Андрій Плига.

Читайте нас в Instagram і Telegram

Підтримати нас

Коментарі