Сихівський районний суд Львова виправдав останнього обвинуваченого у крадіжці комунального майна у так званій «Афері століття». Артема Шпоту визнали невинуватим за недоведеністю у вчиненні кримінальних правопорушень, в яких він обвинувачувався.

Як вказано в судовому реєстрі, суд прийшов до висновку ^[1], що винуватість Артема Шпоти у вчиненні інкримінованих йому злочинів «не доводиться поза розумним сумнівом».

Як пояснив суддя-спікер Сихівського районного суду Назар Дулебко, таке формулювання використовується тоді, коли, попри наявність певних доказів вини, вони не достатні.

«Будь-які сумніви завжди трактуються на користь звинуваченого. У даній справі сукупність наданих доказів не дозволила визнати його винним», – каже суддя.

Шпота і його спадщина

Артем Шпота, згідно з матеріалами справи, був звинувачений за трьома статтями – шахрайство, підроблення документів та легалізація майна отриманого злочинним шляхом. Жодного з цих звинувачень прокурори не змогли відстояти в суді.

Як розповів сам обвинувачений у суді, 3 березня 2016 року йому зателефонувала нотаріус Наталія Загвойська і повідомила, що його батько лишив йому спадщину у Львові.

До 2014 року Артем Шпота жив в Луганську, після початку бойових дій він переїхав до Києва, де за його ж свідченнями, «проживав та підробляв на різних роботах до 2016 року». З батьком він жодних стосунків не підтримував з дитинства. Про наявність в нього майна не знав.

Шпота каже, що жодних реєстраційних дій щодо спадщини він не здійснював, тобто після першого дзвінка нотаріуса він не поїхав до Львова вступати в права спадкоємця. Але коли приблизно за два місяці та ж нотаріус запропонувала йому продати спадщину батька, а це виявилось приміщення площею 238 кв.м у Львові на вулиці Зеленій, 202, він погодився. Нотаріус пообіцяла половину суми від продажу майна, а також запевнила, що всі реєстраційні дії зробить самостійно. Вона переконала його приїхати до Львова та підписати необхідні документи.

Шпота справді приїхав до Львова 27 квітня. Його зустріли на вокзалі та відвезли в офіс нотаріуса, де він віддав свій паспорт та підписав документи про продаж приміщення на Зеленій за 240 тис. грн (оціночна вартість його 2,5 млн грн). Продав він приміщення Олегові Рогоцькому, ще одному фігуранту справи «Афера століття».

Після цього йому повернули гроші за квитки до Львова і назад, дали кошти на їжу та ночівлю і все… Наступний його візит до Львова був вже разом з правоохоронцями, коли у червні 2017 року його затримали за підозрою у шахрайстві.

В проміжку між цими подіями він намагався зв’язатися з нотаріусом Загвойською, щоб отримати обіцяну половину суми від продажу майна, але її телефон скоро виявився відключеним.

«Порадившись зі знайомими, обвинувачений зрозумів, що його обдурили та кошти не повернуть. До правоохоронців він не звертався, оскільки їм не довіряє, вважає, що їхні дії не можуть мати жодного позитивного результату», – так передано в суді поневіряння Шпоти.

Зручна смерть нотаріуса

З матеріалів справи виснує, що основною винуватицею крадіжки комунального майна є нотаріус Наталія Загвойська. Вона справді була однією з ключових фігур в цій справі –реєструвала правочини продажу майна. Але з історії, яка описана у вироку, саме вона є тою, хто і здійснив аферу, щонайменше в одному з її епізодів, вину в якому інкримінували Артемові Шпоті.

Діяльність Наталії Загвойської у зв’язку з «Аферою століття» почали перевіряти відразу як було розкрито схему, у грудні 2016 її відсторонили ^[2] від нотаріальної діяльності. А у січні 2017 року вона померла. Пізніше виявилось, що Наталія Загвойська була мачухою колишнього керівника Офісу президента Андрія Богдана.

Поразка прокурорів

Як виявилось в суді, Артем Шпота, фактично, є жертвою, а не шахраєм. Оскільки слідчі не довели жодного з пред’явлених йому звинувачень. Приміщення, в крадіжці якого його звинувачували, вибуло з комунальної власності 3 березня 2016 року. Саме в цей день нотаріус Загвойська оформила на Шпоту право приватної власності. Але прокурори не змогли надати доказів того, що він хоча б перебував в цей день у Львові. А це був ключовий момент.

Без сумніву, заяви чоловіка про те, що коли він у квітні підписував документи про продаж та був впевнений, що продає законно успадковане приміщення, виглядають досить натягнуто. Але в суді на доказ версії про шахрайство прокуратура представила лише набір поганих копій документів і надто мало оригіналів. Все це, за словами судді Назара Дулебка, недостатні докази.

«Прокуратура не довела використання завідомо підробленого документу, тому не доведено шахрайство. Не було оригіналів основної маси документів. Тому загалом сукупність доказів не підтвердила версію обвинувачення», – каже суддя.

Важливим момент на користь обвинуваченого було також те, що приміщення, за яке його судили, вже повернули в комунальну власність, через суд.

Суддя також наголосив, що рішення ще не вступило в законну силу і може бути оскаржено протягом 30 днів.

Історія афери і її звинувачених

Нагадаємо, «Аферою століття» у Львові назвали масштабну схему привласнення комунального майна, внаслідок якої лише від квітня до листопада 2016 року місто втратило понад 40 об’єктів нерухомості. Детально ми описували оборудку у розслідуванні ^[3] «Схема з усіма відомими».

Масштабну аферу випадково виявили юристи управління комунальної власності ЛМР. Відчуження майна відбулось завдяки шахрайській схемі, яку втілили, за попередніми даними, львів’яни Ірина Сандул, Людмила Малькова та Олег Рогоцький. Це імена людей, які безпосередньо брали участь в оборудках з привласнення низки приміщень великої площі в центральній частині міста.

З цих трьох лише Олег Рогоцький фігурував у розслідуваннях. А от Сандул і Малькова продовжують ^[4] активну бізнес-діяльність. Зокрема вони пішли і в будівельний бізнес, тепер також будують без документів.

У 2017 році тодішній прокурор Львівської області Юрій Квятковський говорив, що правоохоронці встановили п’ятьох осіб, які стали першими власниками низки нежитлових приміщень, незаконно виведених із комунальної власності Львова. Двох із них було заарештовано 7 червня 2017 року. Це були мешканець Лисичанська Сергій Соболь та мешканець Луганська Артем Шпота.

Вирок Сергієві Соболю було винесено ^[5] у 2019 році. Його звинуватили у службовій недбалості, на підставі підроблених документів він зареєстрував право власності на низку комунальних нежитлових приміщень, а потім продав їх. Але так само, як і у випадку з Артемом Шпотою, прокурори не довели, що він причетний до відчуження майна. Його засудили до 1,5 років обмеження волі, однак у строк відбування покарання суд врахував понад сім місяців перебування в СІЗО як день за два. Відтак Сергій Соболь був відпущений на волю із зали суду. Через місяць після суду Сергій Соболь раптово помер ^[6].

Повернута власність

Як повідомили нам в міському управлінні комунальної власності та майна, у власність міста вже повернуто 15 приміщень з тих, що були вкрадені в результаті масштабної афери.