^[1]Начальником Центральної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції в Міністерстві оборони України призначили колишнього засудженого. Екс-міліціонер, який підробляв документи і до цього останніх сім років ніде не працював. Однак раптово він зробив карколомну кар’єру в Міноборони – став офіцером у Львові у Західній групі і вже через півроку очолив Центральну. Натомість, його керівника у Львові, який поцікавився причиною такого злету, звільнили з посади.

***

Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України підпорядковується міністру оборони. Його назва дає відповідь на запитання, чим він займається: запобігає та виявляє корупцію в органах військового управління, на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери управління Міноборони. Це і перевірка декларацій, і конфлікт інтересів, і роз’яснювальна робота.

Відділ має підрозділи в регіонах. У розділі ^[2] «Відділ з питань запобігання та виявлення корупції» перелічили Західну групу, Східну, Північну та Південну. А от про Центральну забули. А вона існує. На сайті Міністерства оборони, щоправда, ви знайдете згадки про неї лише у річних звітах.

Цією «прихованою» Центральною тергрупою з питань запобігання та виявлення корупції у серпні 2018 року призначили керувати майора юстиції Сергія Кончука із Радехівського району Львівської області. Згідно з витягом із наказу директора Департаменту кадрової політики Міноборони Олега Яцино, 22 серпня 55-річний Сергій Кончук із майора юстиції автоматом став «підполковником юстиції».

Редакція «Наші гроші. Львів» дізналася про це призначення лише два тижні тому, коли до нас звернувся керівник Західної тергрупи з питань запобігання та виявлення корупції Любомир Мойсей.

Його запитання про призначення колишнього засудженого на посаду борця з корупцією призвели до переслідувань з боку вищого керівництва в Міноборони. Однак про це згодом. Хто ж цей унікальний кадр з Львівщини, який очолив Центральну групу?

Засуджений «борець з корупцією»

Уродженець села Корчин Радехівського району Сергій Кончук після закінчення школи та технічного училища служив у групі радянських військ в Німеччині. У 1984 році він пішов працювати міліціонером у Червоноградську міліцію.

Він звільнився з органів внутрішніх справ аж у 2010 році. У своїй автобіографії Сергій Кончук написав: «Я та мої рідні судимості не мають, у розшуку не перебували». Проте, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, Сергій Кончук у 2011 році був визнаний винним у службовому підробленні та службовій недбалості. Підроблення Кончук здійснив на посаді першого заступника начальника Кам’янка-Бузького райвідділу міліції.

«… вчинив службову недбалість, яка виразилась у невиконанні ним, як службовою особою, своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди свободам та інтересам потерпілого», – так написано у вироку ^[3].

А передувало цьому те, що влітку 2009 року в Кам’янка-Бузький райвідділ міліції звернувся потерпілий із заявою про викрадення в нього 90 тис. грн. Проте перший заступник начальника Кам’янка-Бузького райвідділу міліції не дав вказівки зареєструвати заяву про злочин та розпочати слідчі дії. Зробив він це лише через місяць після наполягань прокуратури. Таке зволікання з проведенням слідчих дій призвело до «…втрати доказів та дало змогу особі, яка скоїла тяжкий злочин, ухилитися від кримінальної відповідальності».

Виявилось також, що Сергій Кончук склав завідомо неправдивий протокол огляду місця події, в якому зазначив неправдиві дані про огляд будинку, де було здійснено крадіжку, та підробив підписи понятих.

У суді він не визнав себе винним, проте, на думку головуючого судді Червоноградського міського суду Степана Мелешка, вина його була доведена свідченнями інших осіб. Саме тому суд визнав його винним за ч.1 ст. 366 (службове підроблення») та ч. 1 ст. 367 ККУ (службова недбалість) й призначив йому 5 тис. грн штрафу. І відразу в суді до Сергія Кончука застосували Закон «Про амністію в Україні».

Цікаво, що про службу в Кам’янка-Бузькому райвідділі міліції Сергій Кончук не згадує у своїй автобіографії. Згідно з нею, він після закінчення навчання у Рязанській вищій школі МВС СРСР у 1991 році далі «проходив службу у ГУ МВС України у Львівській області на посадах блоку кримінальної міліції».

У Кам’янка-Бузькій міліції, як свідчить його службова характеристика, підполковник міліції Сергій Кончук запам’ятався тим, що вивчив «нормативку», яка регламентує роботу міліції, однак її «не завжди правомірно застосовує в своїй практичній діяльності». Він також «неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності».

Як підсумок у характеристиці написано, що за за грубі порушення вимог наказів МВС, які призвели до відкриття кримінальної справи, у листопаді 2009 року начальник обласної міліції наказом наклав на нього дисциплінарне стягнення – звільнення з органів внутрішніх справ.

Пізніше він успішно оскаржив ^[4] своє звільнення в суді, а тому у своїй автобіографії Кончук вказує іншу дату звільнення з органів – 2010 рік, та пише, що пішов у відставку не через кримінальну справу, а за віком, й з іншої посади – першого заступника начальника Стрийського райвідділу міліції. Того ж 2010 року він почав працювати у «Львівгазі» заступником начальника Червоноградського газового управління, але вже до кінця року звільнився за згодою сторін.

На цьому робоча біографія Сергія Кончука завершується. Згідно з тими документами, які є в редакції, більше він до 2018 року ніде не працював.

Вакантне місце для пенсіонера

Через сім років після звільнення з останнього відомого нам місця праці Сергій Кончук отримує посаду у Західній територіальній групі з питань запобігання та виявлення корупції з фізичним місцем розташування у Львові.

Для того, щоб взяти Сергія Кончука на службу, перший заступник міністра оборони Іван Руснак на початку лютого 2018 року підписує окреме доручення: «Прошу оперативно організувати підготовку необхідних документів для прийняття із запасу на військову службу за контрактом, присвоєння в порядку переатестації військового звання «майор юстиції» та призначення на посаду старшого офіцера Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції громадянина Кончука Сергія Серафимовича». Вже 25 лютого 2018 року його призначили на цю посаду.

За словами керівника Західної тергрупи Любомира Мойсея, призначення Кончука відбувалося з порушеннями. Так, у дорученні було вказано, що Кончук перебуває на військовому обліку у Радехівському військкоматі. Проте на момент підписання документа, стверджує Мойсей, це не відповідало дійсності. Крім того, прийняття громадян на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу в порядку переатестації у військовому званні можливе лише до бойових військових частин. У випадку з Кончуком останній мав би мінімум три місяці проходити військову службу.

Тому дії військового комісара Радеховівського району Андрія Радзіковського на сьогодні є предметом досудового розслідування. 18 березня поточного року Личаківський районний суд м. Львова зобов’язав ^[5] Львівське територіальне управління ДБР внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 425 ККУ (Недбале ставлення до військової служби).

Ми звернулись з офіційними запитами про обставини призначення Сергія Кончука до Міністерства оборони і не отримали відповіді. Протягом тижня ми щодня телефонували у відділ з питань запобігання та виявлення корупції, проте керівники відділу відмовляли нам в коментарях, або, що частіше, просто ніхто не брав трубку за телефонами вказаними на сайті. Мовчала навіть «гаряча лінія».

Єдине, що нам вдалося дізнатися: фізично Сергій Кончук не перебував у Києві. Нам то озвучували версію, що він хворіє, то що Центральний підрозділ ще у стадії формування. На дзвінки на мобільний телефон Кончук не відповідав.

Особа Сергія Кончука ще більше розпалила нашу уяву після нашого візиту до Червонограду. Батько чотирьох дітей у своїй декларації ^[6] за 2017 рік вказав, що родина володіє двома квартирами у Червонограді. Проте тут ми раптом виявили, що в задекларованих помешканнях родина давно не мешкає. За словами сусідів, одна з них «завжди здавалась», а в другій «як тьотя Валя померла, то не зрозуміло хто живе». Де протягом багатьох років мешкала родина з чотирма дітьми з офіційних джерел з’ясувати не вдалося. В його рідному селі Корчин, де він офіційно прописаний, місцева поштарка підтвердила, що він там справді зареєстрований, але живе тут лише його мати.

На сьогодні Сергій Кончук вже розлучений – шлюб офіційно розірвано у жовтні 2018 року. Причина, згідно з рішенням ^[7] суду, «сімейне життя в сторін не склалось, шлюбні відносини між сторонами припинені, втратили один до одного почуття любові».

За даними нової декларації ^[8], за 2018 рік, Сергій Кончук мешкає у київському гуртожитку. А його екс-дружина Світлана Кончук, яка тепер в його декларації не фігурує, також стала військовою. Вона  переїхала до Львова – з 23 травня 2018 року працює у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону.

З міліції до війська  

Ми спробували з’ясувати, кому і навіщо було потрібно призначення раніше засудженого на посаду майора новоствореного підрозділу Західної територіальної групи з питань запобігання та виявлення корупції. А також кому і навіщо, через півроку, було потрібно робити його до керівником Центральної групи і надавати звання підполковника.

Офіційних конкурсів на ці посади не було – ми перевірили усі оголошення на сайті Міністерства до 2017 року. Керівник відділу з питань запобігання та виявлення корупції Вадим Приймак перебуває у відрядженні і не зміг знайти навіть 5 хвилин, аби розказати, чому їх зацікавила кандидатура нікому раніше невідомого і вже як вісім років безробітного, раніше засудженого екс-міліціонера з Радехівського району Сергія Кончука.

До речі, Вадим Приймак прийшов в Міноборони також з міліції. В кінці 2015 року він був одним із спікерів ^[9]  мітингу працівників міліції, які не пройшли переатестацію.

^[10]

Вадим Приймак, тепер начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції МОУ (фото: ZIK)

«Одним із тих, хто опинився за бортом служби став Вадим Приймак. Чоловік віддав шістнадцять років правоохоронним органам. Починав працювати слідчим, був заступником начальника слідчого управління у Київській та Рівненській областях. Нині працює у Печерському районі столиці, а із двохсот кандидатів на посаду районного прокурора посів шосте місце. Його внесли до кадрового резерву, утім, атестаційна комісія забракувала», – йшлося в сюжеті телеканалу ZIK 20 грудня 2015 року. В кінці 2016 року він звільнився та почав працювати в Міноборони.

Реформа боротьби з корупцією: поміняли вивіску

Не  тільки нам, але й колишньому безпосередньому керівнику Сергія Кончука Любомирові  Мойсею не вдалось з’ясувати, хто «просунув» колишнього 55-річного міліціонера на посаду борця з корупцією в Західному регіоні.

Що більш, після його запитань та розслідування щодо попереднього кримінальний досвіду Кончука, його вирішили звільнити з посади. Це роблять в рамках переформатування структури, яку він очолює.

У січні 2019 року вийшла спільна Директива Міноборони та Генерального штабу ЗСУ, яка передбачала низку перевірок та заходів, спрямованих на удосконалення «системи проведення військово-лікарської експертизи у ЗСУ, удосконалення організаційно-штатних структур установ МОУ». Цією директивою, зокрема, і передбачили переформатувати «Західну територіальну групу» у «Західний територіальний відділ». І цей відділ, а не групу, очолить Євгеній Галдецький ^[11] з яворівської військової частини.

Натомість Любомир Мойсей впевнений, що законних підстав для його звільнення не має. Нині його «вивели в розпорядження» – це означає, що він повинен прибути в розпорядження керівника, який прийматиме рішення щодо місця його подальшої служби.

Враховуючи оперативність Міноборони у діях по звільненню Любомира Мойсея, не зрозуміло, чому припадають пилом його знахідки про корупцію серед військових у Західному регіоні.

За рік роботи він направив на розгляд свого керівництва 19 доповідей про результати своїх перевірок. У грудні 2018 року він просив повідомити про прийняті рішення. Розслідування, якими займався Мойсей, стосувались, зокрема діяльності військового керівництва в закупівлі військового майна (озброєння), харчування для Національної академії сухопутних військ, розподілу квартир для військовослужбовців тощо.

^[12]

У січні цього року Вадим Приймак відписав на листа Мойсея двома реченнями, що матеріали… розглянуті. Однак ніякої інформації про прийняті рішення не має.

^[13]

Наталя Онисько, Олександра Губицька

P.S.  Ми все ще чекаємо відповідей на наші запити. «Наші гроші. Львів» готові опублікувати пояснення Міноборони. Якщо вони в них є.