Журналіст редакції «Наші гроші. Львів» за юридичної підтримки Інституту масової інформації подав позов проти Львівського комунального підприємства «Львівелектротранс» через відмову у наданні публічної інформації, а саме про отримані та передані в оренду транспортні засоби й нерухомість і копії штатного розпису.

Ще 15 січня цього року журналіст «Наші гроші. Львів» надіслав запит до комунального підприємства, в якому просив надати штатний розпис працівників «Львівелектротрансу»,  інформацію про отримані та передані в оренду нерухомість та транспортні засоби з вказанням даних про вартість оренди, дати відповідних договорів та орендодавця або ж орендаря.

Лише через місяць, 12 лютого, комунальники надіслали листа, в якому повідомили, що інформації не дадуть. Таку відмову «Львівелектротранс» обгрунтував тим, що не є розпорядником запитуваної інформації, як публічної, оскільки підпадає під дію ЗУ «Про доступ до публічної інформації» лише в частині інформації – щодо використання бюджетних коштів.

Проте в кінці листа «Львівелектротранс» взагалі вказав, що не є розпорядником запитуваної інформації саме як публічної, а тому робить висновок, що норми Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі просто закон) на підприємство не поширюються. В останньому реченні відмови за підписом керівника ЛКП Олега Берези взагалі вказано, що запит не відповідає критеріям законодавства.

^[1]

Натомість ми вважаємо, що така відмова є неправомірною. Законом передбачено, що вона повинна бути мотивованою, у ній розпорядник інформації зобов’язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі до інформації. Відмова у доступі до інформації у зв’язку з обмеженим до неї доступом можлива лише після проходження так званого «трискладового тесту»*. Цього всього у листі «Львівелектротрансу» не має.

Крім того, законом передбачено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Це положення не поширюється лише на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

Інформація, яку запитував журналіст, є суспільно необхідною, а комунальне підприємство є її розпорядником відповідно до пункту 4 частини другої ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» (до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

^[2]

Олег Береза, керівник “Львівелектротрансу”, відмовився надати інформацію, що орендує ЛКП і передало в оренду (фото ZAXID.NET)

Справу розглядатиме суддя Львівського окружного адміністративного суду Олена Крутько, яка відкрила спрощене позовне провадження в адмінсправі. Розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження, тобто у серпні цього року.

Нагадаємо, теперішній директор ЛКП «Львівелектротранс» Олег Береза, який і підписав листа з відмовою надати інформацію «Наші гроші. Львів», на попередньому місці праці у якості директора іншого львівського КП здав в оренду підприємству свій автомобіль «KIA Mohave» 2011 року випуску. За це порушення йому вдалося уникнути ^[3] відповідальності через те, що протокол склали працівники поліції, а не НАЗК.

*Довідка

«Трискладовий тест» є юридичною конструкцією – засобом для перевірки наявності необхідних умов для обмеження доступу до інформації. Це ті умови, виконання яких є обов’язковим для того, щоб виняток з відкритості інформації був правомірним. Іншими словами – обмеження доступу до публічної інформації без застосування трискладового тесту є незаконним і порушує право особи на інформацію. Будь-якому обмеженню доступу до інформації з боку розпорядника повинно передувати застосування «трискладового тесту».

У Законі України «Про доступ до публічної інформації» цей тест викладено в частині другій статті 6: «Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні».