Львівський апеляційний господарський суд задовольнив скаргу Об’єднання комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництва Американського об’єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу і визнав недійсними низку ухвал міської ради Львова, які регулювали продаж права оренди на 49 років на ділянку на вулиці Федорова, 28/23.
Нагадаємо, право оренди було продано ТОВ «Українські інвестиційні системи» на аукціоні за 19 млн грн для будівництва готелю в рамках підготовки до проведення чемпіонату з футболу «Євро 2012». Проте готель збудувати так і не вдалось, а ділянка досі фігурує виключно в судових позовах та приписах ЛКП.
Як повідомляли «Н.Г.Львів», господарський суд Львівської області вже розглядав дану справу у 2012 році і виніс рішення на користь міської ради. Його також залишив в силі апеляційний суд. Проте постановою Вищого господарського суду України судові рішення першої та апеляційної інстанцій були скасовані, справу направлено на новий розгляд.
У лютому 2014 року господарський суд відмовив єврейській релігійній громаді «Турей Загав» у праві власності на ансамбль синагоги на Федорова.
Апеляційний суд 1 жовтня 2014 року також не визнав право власності на тій підставі, що громада «Турей Загав» була офіційно зареєстрована пізніше, ніж були винесені ухвали міськради, що оскаржуються. Натомість, став на сторону національних об’єднань. Зокрема, визнав недійсними ухвали Львівської міської ради від 14.04.2005 р. № 2241 «Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах» в частині включення до переліку земельної ділянки та погодження її місця розташування, а також надання дозволу управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин на виготовлення проекту відведення земельної ділянки; від 24.05.2007 р. № 885, якою збільшено площу земельної ділянки; від 05.07.2007 р. № 1003 «Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об’єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23/28 у м. Львові» в частині надання дозволу на продаж шляхом аукціону права оренди для будівництва готелю з об’єктами інфраструктури та укладення з переможцем договору купівлі-продажу земельних ділянок.
Попередні інстанції, коли виносили рішення та постанови на користь мерії, керувались тим, що єврейським згромадженням не вдавалось довести, що колись саме на спірних ділянках було розташовано об’єкти нерухомості, що належали єврейській громаді. Відтак, судді вважали, що в даній справі не порушено майнове право жодної з єврейських організацій.
Цього разу суд постановив, що «позивачі пред’явили позов на захист не речового права, а на захист охоронюваного законом інтересу, що захищається правом». Йдеться про те, що громада має право на розвиток культурної та релігійної самобутності як національна меншина України і має право на збереження «життєвого середовища в місцях їх історичного й сучасного розселення з метою задоволення індивідуальних колективних потреб».
