А де я маю стати?

Чому у Львові досі не збудували жодного паркінгу, які запланували ще десять років тому
Фото: buyacar.co.uk

Кожен п’ятий львів’янин користується автомобілем, зазначено в Плані сталої міської мобільності Львова. В основному містобудівному документі місті – генеральному плані – була закладена система паркування. Підземні паркінги в центрі та перехоплюючі стоянки в інших частинах міста, системи «park and walk» (паркуй та йди пішки), «park and ride» (паркуй та їдь громадським транспортом) – усе це міська влада планувала реалізувати до 2025 року. Однак вже 2020 рік, а нічого так і не зробили.

Сьогодні управління транспорту Львівської міської ради вважає, що «ситуація із загромадженням простору тільки погіршується незалежно від кількості створених паркомісць». Фактично позиція міста така: забезпечення міста великою кількістю паркомісць, особливо безплатних, сприяє надмірному використанню автомобілів.

Можливо, саме тому з 2010 року, відколи діє теперішній генплан, жодного паркінгу в центрі міста так і не побудували. А їх планувалося чимало – щонайменше 9 парковок лише поблизу, так званого, малого транспортного кільця, окресленого вулицями Винниченка, Городоцькою, Університетською та Стефаника. Генпланом передбачалось, що 8 з них будуть підземні, а на вулиці Вороного мав бути багаторівневий паркінг.

Плановані гаражі і стоянки легкових автомобілів у центрі міста, згідно з Генеральним планом Львова

Степан Тупісь, архітектор та керівник фірми «Архново», яка розробляла спеціальну схему «Львів-2025 схема магістралей, гаражів та стоянок», розповідає, що за нею відстань до найближчої парковки від площі Ринок не перевищує 600 метрів. Багатоповерхові паркінги планували збудували поблизу вулиць Снопківської, Некрасова, залізничного вокзалу, а одразу декілька – на перетині з проспектом В’ячеслава Чорновола, вул. Під Дубом та в самому центрі, на вул. Миколи Вороного.

«Були попередньо зарезервовані території, були місця, де ми пропонували міській владі будівництво стоянок. Усі місця, які ми відзначили на карті, ми пропонували зарезервувати, щоб нічого окрім паркінгів, там не можна було збудувати, якщо на сьогоднішній день місто не може збудувати або знайти інвестора», – згадує Степан Тупісь.

В результаті у кількох місцях, де такі паркінги передбачались, вже побудовані інші об’єкти. Однак спочатку про ті об’єкти, де міська влада ще їх планує звести.

Транспортне кільце, у яке не вірить ніхто

Зі всіх можливих варіантів вже кілька років міська рада розглядає можливість будувати паркінги в чотирьох місцях центру Львова. Це площа Євгена Петрушевича, вул. Університетська, вул. Василя Стефаника та район ринку «Добробут». Проте жоден з проєктів досі не є близьким до реалізації.

Ідея побудувати підземний паркінг біля парку Івана Франка викликала бурхливу дискусію. Генеральний план Львова передбачав цей проєкт, тут також пролягає межа малого транспортного кільця.

Площа перед університетом, де планували будівництво підземного паркінгу (скрін з відео Юліана Чаплінського)

Однак працівники університету та архітектори Львівської обласної організації спілки архітекторів не сприйняли такої ідеї. Перші остерігалися, що будівництво зашкодить корпусу університету. Архітектори ж загалом не заперечували на цій площі паркінгу, але були проти загального архітектурного рішення.

«Ця схема (транспортна – ред.) вже не витримує жодної критики, і весь генплан з того часу сильно змінився», – зазначає архітектор та голова правління Львівської Львівської організації Національної спілки архітекторів Богдан Гой. Цю схему, на його думку, потрібно передивитися та враховувати розроблений історико-архітектурний опорний план Львова.

«Зробити кільце прямо перед носом пам’ятнику Іванові Франкові  – це виглядає як анекдот, але таких моментів там (у генплані – ред.) є досить багато», – розповідає Богдан Гой.

Нещодавно концепцію малого транспортного кільця розробили. Вона передбачає розширення пішохідної території в центральній частині міста, реорганізації транспорту та створення кільця із пріоритетним рухом автомобілів. Але до її реалізації скептично ставляться навіть у міськраді. Наприклад, заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР Андрій Білий заначає:

«Я бачу, що цей проєкт може затягнутися на 5-10 років реалізації. Ще потрібно 400 мільйонів, щоб реконструювати частину вулиць по малому транспортному кільцю. Це все тільки ускладнює реалізацію проєкту».

Не менше заперечень викликало і архітектурне рішення, за яким планували реалізовувати паркінг.

«По суті за ДПТ пропонувалось розкопати величезний котлован на два чи три рівні парковки, із зовнішніми павільйонами з твердим покриттям. Ми показували, що відбувається у Відні, де є паркінг біля ратуші, який був побудований під існуючим сквером із збереженням усіх дерев, озеленення, крім невеликого в’їзду. Не кажучи вже про те, що там п’ятирівневий паркінг. Отже, це можливо зробити. Просто потрібно знайти хороше, хай і дороге рішення, яке в цьому місці було б оптимальне», – зазначає Богдан Гой.

Після кількох громадських слухань, на яких тодішній головний архітектор міста Юліан Чаплінський заявляв, що готовий відмовитись від ідеї будівництва, якщо львів’яни відмовляться від автомобілів і пересядуть на велосипеди, не знайшли спільного бачення і проєкт призупинили.

Жодного охочого інвестувати у паркінг

Узагалі виглядає, що єдиний паркінг, над яким працює місто, це підземний паркінг на площі Євгена Петрушевича. Його, як і паркінг біля Франка, планували побудувати здавна: він зустрічається у документах 2004 року, з 2006 року планували почати роботи. На початку вже 2020-го міський голова Львова Андрій Садовий зазначив, що майбутній паркінг на цій площі точно має бути, але .. досі не знайшли інвестора.

«Жодного охочого інвестувати у паркінг на площі Петрушевича поки нема. Говорив з багатьма компаніями, вони кажуть, що поки люди не платять за паркування, шансів інвестувати мільйони доларів у підземний паркінг немає», – скаржився Андрій Садовий.

Проєкт на площі Петрушевича є справді дорогим. Він передбачає близько 300-340 паркомісць і орієнтовно коштуватиме від 280 до 350 млн грн, тобто приблизно 1 млн грн за паркомісце. Окупність таких будівництв є значно тривалішою, ніж житла або торгових центрів, і становить 10-15 років.

Площа Петрушевича, фото: photo-lviv.in.ua

Начальник управління інвестицій та проєктів Роман Старецький розповідає, що інвестиційний проєкт паркінгу на Петрушевича фактично перший такий в Україні і пілотний для Львова. Тобто у випадку його успішної реалізації, розпочнуться більш активні роботи по інших ділянках.

«Ми концентруємо наші зусилля саме над пошуком інвесторів для паркінгу на Петрушевича. Що паркінгу біля Університетської, то там  непроста ситуація з точки зору екології. і цей проєкт потребує детальнішого обговорення й пошуку спільного рішення», – розповідає Роман Старецький.

Зараз у міськраді розробляють техніко-економічне обґрунтування, своєрідну конституцію проєкту, яка допоможе інвесторам розуміти обсяги роботи.

Але навіть за оптимістичного сценарію все це буде не скоро. Роман Старецький розповідає, що після того, як виконком погодить обгрунтування, протягом 5-6 місяців відбудеться прекваліфікаційний конкурс та інші процедури. Як показував досвід інших проєктів, зазвичай від часу оприлюднення обґрунтування до підписання угоди з інвестором і початку робіт минає щонайменше 12-18 місяців, однак не виключають, що цей термін може змінитись.

Тому очікувати на масове будівництво навіть запланованих паркінгів найближчим часом не варто.

Готель з другої спроби

А тим часом конфлікт щодо майбутньої забудови ще однієї ділянки триває вже кілька років. Будівництво багатоповерхового паркінгу на вул. Миколи Вороного було заплановано ще в 2006 році, однак власник землі планує спорудити на цій території готель із підземним паркінгом на 70 паркомісць.

Девелопером готелю є однопартієць Садового, депутат від «Самопомочі» Лев Підлісецький, а за будівництво паркінгу виступають місцеві мешканці та ГО «Розвиток громади», яка в свою чергу пов’язана спонсором партії «Свобода» Ігорем Кривецьким. Останньому належить розташований неподалік готель «Жорж».

Конфліктна ділянка на вулиці Вороного (скрін з відео Варіантів)

Раніше міська рада вже затвердила детальний план, який передбачав будівництво тут  готелю. Але через порушення мешканці скасували його через суд. Тепер війна триває через новий ДПТ, який поки не затвердили.

Одна із причин, чому від паркінгу вирішили відмовитись, це нібито вимоги нових державно-будівельних норм (далі ДБН).Один із розробників ДПТ Юрій Столяров зазначав, що тепер наземні багатоповерхові паркінги є забороненими в центральній частині міста.

Таку ж позицію відстоює міський голова Андрій Садовий: «Я хотів би доповнити, що, відповідно до чинного законодавства, у історичній частині міста наземні паркінги заборонені. Такий закон. Власне, тому і стало можливе там будівництво готелю, який все одно буде там збудований. Тому компанія, яка будує там готель, планує зробити там підземний паркінг на 70 місць».

Але ДБН насправді містить лише рекомендацію будувати підземні паркінги і фактичної заборони наразі немає. Будівництво у Львові повинен регламентувати ще один документ – історико-архітектурний опорний план. У Львові цей документ мали затвердити понад півтора роки тому, він пережив як мінімум 6 редакцій, хоча мав набути чинності ще з початку 2019 року.

На думку архітектора Михайла Габреля, поки що жодних законних підстав забороняти будівництво наземного паркінгу немає:

«Згідно з історико-архітектурним опорним планом, який є не затверджений, у нас не передбачено будівництво наземних паркінгів в історичному ареалі, передбачено виключно підземні, як і за генпланом. Тобто фактично їх у місті не було мало бути. Але враховуючи практику, це не є заборонено і ніщо не заважає дозволити будівництво наземного паркінгу. До затвердження ІАОП ніяких заборон немає».

Також Михайло Габрель додає: «Але у Львові є практика затвердження саме тих ДПТ, які потрібні інвестору, а не місту… А практика колективної «безвідповідальності» містобудівної ради Львова є саме у відстоюванні інтересів інвестора».

В теорії тут також можна зробити підземний паркінг, щоправда, архітектори пояснюють, що через невелику площу кількість місць буде сильно обмежена, а тому такий проєкт буде надзвичайно дорогим.

«Коли ми говоримо про Вороного – це зона долини Полтви. Я не кажу, що це неможливо, але це питання доцільності інвестицій. Насправді, це набагато складніше питання. Одна ділянка на Вороного нічого не вирішує», – зазначає архітектор, член містобудівної ради Богдан Гой.

Торгівлі – так, автомобілям – ні 

Разом з тим, якщо територія передбачена для будівництва паркінгу, то це не означає, що лише ця інженерна споруда повинна там існувати. Швидше навпаки – на таких транспортних вузлах передбачено розміщення різних об’єктів обслуговуючої інфраструктури, наприклад торгових центрів. Такий перехоплюючий паркінг був запланований на місці, де розташований торговий центр «Forum Lviv» на вул. Під Дубом, 7Б, розповідає архітектор Богдан Гой. Однак фактично він не виконує своєї функції.

«Його (паркінг – ред.) побудували, ніхто не може сказати, що його немає під торговим центром. Але чи виконує він функцію перехоплюючого? Одна справа залишити автомобіль на годину-дві і піти в торговий центр і зовсім інша – на цілий день. І тому далі паркуються на Джерельній. До того ж він ледве-ледве забезпечує потреби відвідувачів. У місті немає перехоплюючого паркінгу», – пояснює архітектор.

Схожі ситуації не рідкість у Львові. Наприклад, на території, де зараз розташований торговий центр «Victoria gardens», також був запланований багаторівневий паркінг. Резервували територію для багаторівневої стоянки також на площі Князя Святослава, де у 2014 році побудували готель «Таурус».

А в червні 2019 року міська рада видала містобудівні умови на ще одну ділянку, поблизу Стрийського ринку, на вулиці Волоській 1, де колись передбачали паркінг за системою «park and ride». Тепер тут збудують шестиповерховий офісний центр з дворівневим підземним паркінгом.

Що збирається робити місто?

Місто не збирається будувати паркінги самостійно.

«З сьогоднішніми бюджетами і нагальними потребами місто не може дозволити будувати паркінги. Тому можна розраховувати тільки на інвесторів. Тому великий акцент робиться на розвиток громадського транспорту і мікромобільності, тобто це велосипеди, самокати, і більше стимулювання ходити пішки», – каже Орест Олеськів.

У Львові розробили стратегію розвитку транспорту. Документ під назвою план сталої мобільності затвердили у лютому 2020 року, і він визначатиме транспортну політику на наступні десять років. У ньому, щоправда, немає календарного плану та визначеного бюджету на реалізацію цих положень.

З відповіді управління транспорту на нашого листа випливає, що зараз вони покращують ситуацію тим, що оновлюють міський транспорт і виділяють для його проїзду смуги. Хоча в подальшому деякі смуги для громадського транспорту через скандали довелося ліквідовувати.

Також і далі хочуть розбудовувати велосипедну, тролейбусну та трамвайну мережу, і навіть планують міську електричку.

Як розповів начальник управління транспорту Орест Олеськів, хочуть закуповувати тролейбуси автономного ходу, які можуть рухатись без прокладених ліній, та продовжити два трамвайні маршрути в північному районі міста. Зокрема, з’єднати вулицю Мазепи та Сихів, а також прокласти колію до вулиці Щурата.

Кілька архітекторів, з якими ми поговорили, пояснюють, що громадський транспорт із великою пропускною спроможністю може спростити рух містом. Наприклад, як із прокладенням гілки трамваю на Сихів.

«Насправді було багато дискусій стосовно того чи вирішить трамвай на Сихові проблему із трафіком, але зараз трамвай фантастично розвантажив вулицю Сихівську і Червоної Калини, хоча Сихів найвіддаленіший район. Я впевнений, що якби трамвай був прокладений до Винників або Брюхович, це також суттєво вирішило б проблему у цих напрямках», – зазначає Богдан Гой.

Матеріал підготували за підтримки МФ Відродження

Підтримати нас

Коментарі