COVID-19: куди пішли «коронавірусні» гроші у Львівській області

На Львівщині витратили в чотири рази більше за сусідні області

Протягом березня-червня у Львівській області розділили 271 млн грн на подолання коронавірусу. І це справді найбільший показник на Західній Україні. Наприклад, удвічі більше Закарпатської області, і у чотири рази більше Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської та Волинської областей.

З цього тексту ви дізнаєтесь, на що пішли ці кошти, хто витрачав найбільше і найбільше отримував.

20 замовників витратили 80% коштів

І загальної суми укладених угод на 271 млн грн у Львівській області 224 млн грн були витрачені двадцятьма замовниками. Загалом це становить 82% коштів, витрачених за спеціальною процедурою звітування для подолання коронавірусної інфекції.

Найбільшим замовником виявилась Львівська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. Тут протягом березня-червня 2020 року уклали 52 угоди на 72,42 млн грн. Найбільш коштовними закупівлями лікарні були апарати штучної вентиляції легенів (далі – апарати ШВЛ). Для їхньої закупівлі лікарня уклала за спеціальною процедурою закупівлі 13 угод на загальну суму 38,18 млн грн.

Трохи більше коштів, а саме 38,8 млн грн, на закупівлю апаратів ШВЛ витратив Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр (Центр легеневого здоров’я). Загалом Центр легеневого здоров’я уклав 30 угод на 48,45 млн грн та став другим у рейтингу за проведенням «ковідних» закупівель. Тобто 80% витрачених коштів пішло саме на обладнання для екстреної реанімації. Тут також закуповували і засоби індивідуального захисту, і ліки, і менш коштовне обладнання.

Третє місце у рейтингу посіла Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня. Щоправда, із значним відривом у сумах – лікарня протягом березня-червня зробила замовлень на 16,57 млн грн. Основними видатками лікарні стали закупівлі засобів індивідуального захисту, дезінфекції та кисневих концентраторів, яких лікарня придбала на 1,73 млн грн.

Фото: Христина Процак

Серед опорних лікарень, які не потрапили до рейтингу, середня вартість угод, укладених за спеціальною процедурою коливалась в межах 0,5-0,9 млн грн.

Найменшу кількість коштів витратила Самбірська центральна районна лікарня, яка за спецпроцедурою уклала лише чотири угоди на 38 тис. грн. З них 23 тис. грн коштував бактерицидний опромінювач. Щоправда, лікарня в списку опорних була лише додатковою. Так само, як і Дрогобицька міська лікарня №1, яка здійснила лише дві закупівлі на 500 тис. грн, з яких 400 тисяч пішли на апарат ШВЛ, а решта – на закупівлю медичного кисню. Проте тут основною для прийому хворих на коронавісну інфекцію була Стебницька міська лікарня, яка уклала угод на 1,44 млн грн.

До рейтинг ТОП-20 також потрапили державне підприємство «Львіввугілля» та два акціонерних товариства: «Львівська залізниця» та «Львівобленерго».

«Львіввугілля» посіло четверте місце в рейтингу. За спеціальною процедурою закупівлі підприємство здійснило лише три закупівлі, але на 16,07 млн грн. Це лише на 500 тис. грн менше, ніж Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня. Вся ця сума, окрім 200 тис. грн, була витрачена на закупівлю респіраторів та фільтрів до них. А за 200 тис. грн підприємство придбало інфрачервоні безконтактні пірометри (термометри).

Основні витрати «Львівської залізниці» за спеціальною процедурою закупівлі також були на засоби індивідуального захисту та дезінфекції. Останніх підприємство придбало на 3,08 млн грн, а загалом уклало угод на 4,96 млн грн.

В  свою чергу «Львівобленерго» витратило на закупівлі для подолання та запобігання коронавірусної інфекції 2,41 млн грн. З цієї суми, 0,97 млн грн пішло на закупівлю апарату для ШВЛ. Також підприємство закуповувало засоби індивідуального захисту, дезінфекції та тест-системи.

15 компаній зібрали 60% замовлень

П’ятнадцять компаній-лідерів за сумою закупівель на Львівщині зібрали майже 60% замовлень в області для боротьби з COVID-19. Причому серед цих компаній одинадцять зареєстровані у Київській області, і лише три – у Львівській та одна – у Дніпропетровській.

Абсолютним лідером є постачальник апаратів для штучної вентиляції легень київське «Ксенко» Оксани Грейц із сумою в понад 42 млн грн, тобто чверть усіх замовлень в області.

Окрім апаратів ШВЛ фірма постачала й інше обладнання, наприклад, аспіратори, монітори пацієнта. Два найбільших договори фірма підписала із Клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги Львова. На даний момент вони виконані, фірма поставила 10 апаратів Hamilton.

«Медсервісгруп» підписало в 5 разів менше угод на суму в 18 млн грн, однак три з чотирьох угод є розірваними. Великі замовлення отримувало і київське “Технічні фільтруючі матеріали” Артема Манжоса, майже 16 млн грн. І це всього лише дві угоди для ДП «Львіввугілля» на респіратори та фільтри. До речі, у розпал ажіотажу компанія продавала респіратори FFP2 за ціною до 30 гривень.

Серед місцевих компаній у 15-ці за найбільшою сумою опинились лише компанії «Росе» і «Веста Медікел» – 7,88 та 4,74 млн грн відповідно, а також «Обрій ЛТД».

Кілька разів ми повідомляли, що лікарні закуповували у фірми «Росе» одноразові ізоляційні халати дорожче, ніж постачали інші – по 150-180 грн за штуку. У компанії лише пояснювали, що причиною є ціна на імпортну тканину. «Веста Медікел» Ганни Чорній продавало в основному медичні витратні матеріали та засоби захисту, і в наших новинах практично не з’являлось.

До рейтингу також потрапила фірма фотографа з Дрогобицького району Івана Бурдяка «Обрій ЛТД», яка постачала захисні костюми на 4,8 млн грн. Нещодавно редакція «Наші гроші. Львів» з’ясувала, що ця компанія є лише посередником, бо продає костюми виробництва львівського з іноземним капіталом ТОВ «Сежетекс-юа».

На що витрачали кошти

Найбільше коштів установи Львівської області спрямували на медичне обладнання – 162 млн грн або 60% від загальної суми. В основному лікарні замовляли апарати штучної вентиляції легень, лабораторне обладнання, стаціонарні та мобільні рентгени, кисневі концентратори та приліжкові монітори для пацієнтів.

У цій категорії найбільше замовлення зробив Центр легеневого здоров’я – різноманітне реанімаційне обладнання на 12 млн грн. На цю суму медики замовили сотні дихальних систем та зволожувачів, тисячі кисневих масок, спеціальних фільтрів і трубок.

Ще один великий договорів підписала Львівська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, яка придбала двадцять приліжкових моніторів для пацієнтів на 9,7 млн грн. Цей ж медичний заклад також замовив п’ять апаратів штучної вентиляції легень на 7,7 млн грн та ще п’ять – на 5,7 млн грн.

Щодо іншого обладнання, то два цифрові рентгенівські системи вартістю 3,6 млн грн замовив військово-медичний клінічний центр Західного регіону. А мобільний рентген-апарат за 3 млн грн отримає вже згаданий Центр легеневого здоров’я.

Велику частину грошей виділили на засоби захисту – 35 млн грн або ж 13% від загальної суми. Установи здебільшого купували захисні костюми, респіратори, маски та рукавиці.

Саме в цій категорії уклали найбільшу протягом досліджуваного періоду угоду. Державне підприємство «Львіввугілля» замовило 400 тис. респіраторів та стільки ж спеціальних фільтрів на 15,7 млн грн.

Також три великі договори на поставку захисних костюмів загальною вартістю 12,7 млн грн підписав Центр легеневого здоров’я. А також Львівський обласний лабораторний центр придбав захисні костюми за 2,6 млн грн.

Фото: Христина Процак

Водночас протягом досліджуваного періоду на медикаменти спрямували 23,7 млн грн, що становить 8,7% від загальної суми.

В цій категорії переважно укладали дрібні договори. Єдине велике замовлення реагентів для лабораторного тестування зробив Львівський обласний лабораторний центр – на 5,3 млн грн. Ще два договори на суми понад мільйон на постачання ліків підписала Львівська обласна інфекційна клінічна лікарня.

На інші потреби установи Львівщини виділяли значно менше коштів. Наприклад, на засоби дезінфекції пішло 13 млн грн, на перевезення медиків – 4,6 млн грн, а на закупівлі кисню для пацієнтів – 1,5 млн грн.

Зі всіх підписаних договорів довелося розірвати лише 1,6%. У п’ятнадцяти випадках установи частково оплатили товар, у двадцяти трьох випадках не було жодної оплати. Велику частину договорів розірвали через технічні причини, наприклад, некоректно введені дані.

Найбільшими розірваними договорами були три на постачання апаратів штучної вентиляції легень (далі – апарат ШВЛ). Перший договір на закупівлю шести апаратів ШВЛ розірвала Львівська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. Вона передплатила повну вартість 4,5 млн грн, однак компанія вчасно не поставила товар.

Ще один вже сплачений 2-мільйонний договір на поставку апаратів ШВЛ довелося на початку червня розірвати Львівській обласній дитячій клінічній лікарні «ОХМАТДИТ». А без попередньої оплати розірвала угоду Червоноградська центральна міська лікарня на поставку чотирьох апаратів ШВЛ загальною вартістю 3,3 млн грн.

Підготували за підтримки МФ «Відродження»

Читайте також, хто поділив бюджет на боротьбу з COVID-19 у таких областях:

Чернівецькій

Закарпатській

Тернопільській

Івано-Франківській

Дослідження базується лише на закупівлях, здійснених за спрощеною процедурою звітування для запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби COVID-19. Частину потрібних товарів установи могли замовити через інші процедури: звичайний звіт про укладений договір чи будь-який вид конкурсної процедури. Рейтинги включають усі підписані договори, навіть ті, які пізніше розірвали або змінили. 

Підтримати нас

Коментарі