COVID-19: Куди пішли «коронавірусні» гроші в Тернопільській області

Лідером за сумою замовлень є Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги, а найбільшим підрядником виявилась київська фірма «Медхолдінг»

Протягом березня-червня установи Тернопільської області здійснили закупівель на майже 67,5 млн грн для подолання COVID-19. Це менше, ніж у Чернівецькій, Закарпатській та Львівській областях і майже так само, як в Івано-Франківську, однак знову ж таки менше.

Лідером за сумою замовлень є Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги, а найбільшим підрядником виявилась київська фірма «Медхолдінг». Однак лікарні також отримували благодійну допомогу, згідно з даними YouControl, у Тернопільській області, на суму близько 28 млн грн.

Лідери витрат

Протягом періоду, який ми аналізували, беззаперечним лідером за сумою замовлень є Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги, яка опублікувала договорів на понад 16 млн грн. Лікарня входить до переліку 18 медзакладів, які приймають хворих на коронавірус в області. Причому з усіх угод лікарня розірвала лише одну, сума якої не перевищувала 150 тис. грн.

Левову частку замовлень лікарні, а це 9,9 млн грн, поділили між собою чотири компанії, і всі вони постачали дороговартісне обладнання.


Решта лікарень за сумою замовлень далекі від «швидкої». На другому місці – Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня, яка приймає хворих на коронавірусну інфекцію, – 5,8 млн грн. Зобов’язання за більшістю договорів постачальники вже виконали.

Після цієї двійки лідерів виділяється ще Монастириська центральна районна лікарня та лікарня №3 в Тернополі, чиї суми замовлень 4,5 та 4,2 млн грн.

Закупівлі решти установ сильно відрізняються за сумою – усі вони менші трьох мільйонів гривень.

Три лікарні зі списку лікарень для прийому хворих на коронавірус взагалі не робили закупівель за передбаченою процедурою звітування для боротьби з COVID-19 у березні-червні: Підволочиська, Бучацька та Скалацька районні лікарні.

Лікарня у Скалаті, наприклад, дуже мало купувала і за іншими процедурами: були дуже дрібні закупівлі медикаментів по 1-5 тис. грн, ремонт вікон і встановлення перегородок.

«Та чого не купували? Нам дуже допомогли благодійники. Придбали нам чотири кисневі концентратори, УЗД… А централізовано ми отримували халати, респіратори, дезінфекційні засоби. Зараз ми маємо засобів захисту на два місяці. 120 тис. грн також виділила міська рада нам. Тобто потрібний мінімум є. Маємо потребу в закупівлі апаратів ШВЛ високого класу, над цим і працюємо. Якраз буду обговорювати це з міжнародними благодійними організаціями», – розповів головний лікар Богдан Максимович.

Фото: Тернопільська ОДА

Підволочиська центральна районна лікарня, як і Бучацька, лише у липні здійснила перші закупівлі. Як пояснив головний лікар Підволочиської лікарні Петро Маховський, лікарня забезпечена і розхідними матеріалами, і лікарськими засобами.

«Ми отримували централізовано допомогу і від благодійників, допомагали місцеві компанії. Зараз думаємо над закупівлями діагностичного обладнання і кисневих концентраторів», – каже він.

Крім того, за березень-червень закупівлі ще семи лікарень, визначених для прийому хворих на коронавірус, не перевищували 0,5 млн грн.

Понад 50% усіх коштів в області на COVID-19 осволи саме 18 медзакладів, визначених для прийому хворих з коронавірусом.

Постачальники-лідери

Основним постачальником в області могла б стати компанія «Медгарант», однак вона не виконала два замовлення на апарати ШВЛ на майже 12 млн грн, а тому в рейтингу опустилась на нижні позиції в рейтингу.

Враховуючи, що в Тернопільській області загалом витратили мало коштів за обгрунтуванням COVID-19, то і відсутні яскраві лідери-постачальники на відміну від, наприклад, Закарпатської області.


Та все ж на найбільшу суму договорів підписав київський «Медхолдінг» Наталії Швецової – понад 6 млн грн. Окрім апаратів ШВЛ компанія постачала і рентген, і монітори для пацієнтів. Як помітили наші колеги з «Наші гроші», постачання апаратів від цієї компанії відбувалося за цінами нижчими, ніж в інших постачальників. Так і в Тернополі, наприклад, замовили апарати S1200 дешевше за Центральний госпіталь МВС України. Однак в подальшому кілька разів до договору вносили зміни кілька разів, продовживши терміни поставки та змінивши модель на S1100А.

Наступні чотири компанії в рейтингу також київськ: «Алконт-Сервіс» Валентини Євтушенко отримав замовлення на бронхоскопи, «Медіпрайм» Тараса Коваля – на апарати УЗД і ШВЛ, «Медбаланс» Геннадія Виноградського – апарати ШВЛ, крім того у «Цеоліт Медікал» Олексія Стрехо замовили концентратор кисню та центральну компресорну станцію.

Загалом ця київська п’ятірка отримала від усіх замовлень 25%.

Неочікувано, однак у порівнянні із Закарпатською, Тернопільською та Чернівецькою областями, тут в лідери також потрапили місцеві приватні підприємці.

Родина Солярів підписала аж 80 договорів на 1,7 млн грн, де левову частку замовлень отримав син Марії та Мирослава Солярів Олександр. Сім’я постачала медичні товари для багатьох лікарень області – від матраців до засобів дезінфекції.

У коментарі «Наші гроші. Львів» Марія Соляр розповіла, що були проблеми з постачанням товарів, оскільки багато з них не виробляли в Україні.

«Через це були і проблеми з термінами поставок, і зі стабільністю ціни, оскільки вона залежала від курсу валют. Навіть ті виробництва, що були, працювали на великі контракти, а дрібніші постачальники не могли нічого закупити. Щодо одноразових масок, то, на мою думку, мова йшла навіть про штучний дефіцит», – розповіла вона.

Також за її словами, якщо на початку карантину і були затримки із оплатами, то тепер лікарні вчасно розраховуються за товари.

Що купили і що не вдалось купити

У Тернопільській області найбільшим став 9-мільйонний договір на постачання апаратів для штучної вентиляції легень для Бази спеціального медичного постачання, який в подальшому довелося… розірвати. Цю закупівлю ми виключили із аналізу. 

За категоріями товарів, найбільше коштів у Тернопільській області витратять на медобладнання – понад 55%. Також вирізняється сума закупівель фармацевтичної продукції, тобто ліків – понад 12%, прилади для перевірки фізичних характеристик (термометри та аналізатори для лабораторій) – ще 5% і приблизно 4,5% пішло на різноманітні засоби дезінфекції.

Фото: Тернопільська ОДА

На халати, комбінезони, маски і респіратори тощо витратили близько 4%, хоча саме ця категорія товарів разом із апаратами ШВЛ найчастіше згадуються в медіа. Водночас, одразу двоє постачальників медтоварів розповіли нам, що найгострішою зараз є потреба в рукавичках, які імпортують з-за кордону. Їхня дефіцит вже існує, і за прогнозами, проблема поглиблюватиметься, а їхня ціна зростатиме.

«Рукавички імпортуємо з Малайзії, однак попит зростає у всіх країнах, вже зараз ціна на них почала зростати до шести гривень. Латексні коштують дешевше, однак вони так не витримують обробку дезінфекцією як дорожчі нітрилові. Тому більш економічно вигідно купувати саме їх. Найкращим виходом було б створення потужного виробництва в Україні, так само як і відкриття фабрик з пошиття одягу та масок», – вважає підприємиця Марія Соляр.

Протягом всього часу в області розірвали 11 договорів, з них за вісьмома не перераховували кошти. Причому у чотирьох випадках це сталося через технічні помилки.

Найбільша з угод – на велику партію апаратів для штучної вентиляції легень. База спеціального медичного постачання ще в березні підписала договір з ТОВ «Медгарант» на 10 апаратів V8600 за понад 9 млн грн. Але через два місяці його розірвала через те, що постачальник не зміг їх поставити. Гроші за апарати не сплачували.

Угоду на постачання двох апаратів ШВЛ також розірвала Монастириська центральна районна лікарня, яка у березні зробила замовлення на модель V8600 у тієї ж компанії і навіть оплатила його повністю. Однак його розірвали.

Власник компанії «Медгарант» Олександр Островський розповів, що передоплату лікарні повернули.

«Тоді проблема полягала у загально-світовій кризі. Відвантаження в Україну здійснювалося за залишковим принципом. Це зараз у нас на складі є продукція. А тому ми не встигли поставити замовлення вчасно. Монастириській лікарні пропонували альтернативу, але вони тоді вже домовились українським виробником», – розповів він.

Суми інших договорів були значно меншими.

Зауважимо, що аналітика базується лише на закупівлях, здійснених за спрощеною процедурою звітування для запобігання поширенню, локалізації та ліквідації спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби COVID-19. Ця процедура дозволяє не проводити конкурсу, а просто опублікувати прямий договір з потрібним постачальником. Частину потрібних товарів установи могли замовити через інші процедури: звичайний звіт про укладений договір чи будь-який вид конкурсної процедури.

Підготували за підтримки МФ Відродження

Підтримати нас

Коментарі