Львівське комунальне підприємство «Інститут просторового розвитку» за два дні, 17-18 квітня, підписало 33 прямі договори на послуги вартістю понад 7 млн грн, водночас минулоріч таких було тільки 16. Про це стало відомо з сайту закупівель Prozorro.

Усі закупівлі – це звіти про укладені договори, тобто вони були підписані без конкурсних процедур закупівель. За їх виключенням загалом ЛКП цьогоріч підписало лише п’ять прямих договорів на менш ніж 400 тис. грн. Однак в п’ятницю та суботу договорів стало на 33 більше.

Лише три з цих договорів були підписані на суми, які менші за 50 тис. грн. Саме такий новий поріг для проведення конкурсних закупівель встановлено змінами до закону «Про публічні закупівлі», які вступили в силу 19 квітня. Раніше в основному замовники в Україні мали поріг в 200 тис. грн на послуги й товари, і 1,5 млн грн – на роботи.

На найбільші суми підписали договорів із ТОВ «СТОА» (1,7 млн грн) та ПП “Інжинірінгова компанія “Дорпроектстандарт” (1,9 млн грн). Обидві компанії до цього найбільш активно з усіх замовників (за сумою договорів) працювали із ЛКП «Львівавтодор».

Ще понад 1 млн грн отримає Олег Пастущак, 0,93 млн грн – Роман Мартинець, 0,65 млн грн – Андрій Борис. В основному замовляли послуги з інженерного проектування.

Як пояснив керівник ЛКП Олег Шмід, через зміни законодавства вирішили формалізувати стосунки з усіма субпідрядними організаціями, які разом з ними працюють над проєктами.

«В багатьох проєктах, які ми зараз робимо, попередня робота з субпідрядниками вже давно ведеться. Проте особливості проєктних робіт полягають в тому, що на початках недоцільно підписувати угоди, тому що наперед невідомо, якими саме будуть об‘єми цих робіт», – сказав він.

За його словами, він очікує цілковитий колапс проєктної галузі.

«Проєкти будуть робитися не за критерієм якості, а за критерієм того, хто погодився зробити їх за нижчу ціну. На ринку з‘являться дільці, які нічого не мають, крім печатки. Ринок наповниться авантюристами. І цілком реально, що у Львові проєктувати вулиці будуть не львівські проєктні інститути, які досконало знають місто і люблять його й хочуть зробити класні для нього проєкти, а невідомі компанії з Кременчука, Жмеринки, Маріуполя, Северодонецька, які за 100 гривень готові побілити вам хату. Я розумію, що багато що можна організовувати через тендер — доставку товарів, будівництво, де вже є проєкт і визначена ціна. Але тільки не проєктні роботи, коли проєктанти ще самі не знають, якими будуть їхні проєктні рішення. Тому я за архітектурні конкурси в проєктних роботах, а не за тендери, в яких визначальною є ціна»», – сказав Олег Шмід.

Юрій Кузько, виконавчий директор «Центру громадського моніторингу та досліджень», каже, що кожного разу, коли змінюється тендерне законодавство, замовники намагаються завчасно укласти  якнайбільше договорів за старими правилами.

«Так було і коли Prozorro запускали, і коли запроваджували допорогові закупівлі у Львові», – говорить він.

Раніше тут було зазначено, що ЛКП «Інститут просторового розвитку», згідно з рішенням виконкому ЛМР, повинне було б провести три десятки допорогових закупівель, однак послуги з інженерного проектування – це роботи, тому допорогові закупівлі в такому випадку повинні проводитись від 500 тис. грн.

Нагадаємо, у 2019 році ЛКП «Інститут просторового розвитку» прозвітувалось про 16 договорів на приблизно 4 млн грн.

Перелік договорів «Інституту просторового розвитку» за 17-18 квітня 2020 року (дані Prozorro):

Матеріал підготовлено в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії