^[1]Протягом останнього року підприємці Львівської області фактично не скаржаться на проблеми з поверненням ПДВ. Кажуть, що після введення автоматичної системи проблем майже немає. Є випадки, коли комусь затримують повернення, комусь недораховують, але вони не є системними і неповернення не є тривалим.

В свою чергу податківці досить активно повідомляють про спроби підприємців уникнути сплати податків та випадки фіктивного підприємництва. Львівська область не унікальна, і тут діють всі ті самі схеми ухилення від сплати податків, що і загалом по країні. Наприклад, з початку 2018 року львівські податківці заявили про ліквідацію двох великих конвертаційних центрів.

Згідно з повідомленнями прес-служби ДФІ у Львівській області, 16 січня 2018 року працівники податкової міліції спільно з Генпрокуратурою ліквідували ^[2] у Львові конвертаційний центр з обігом у близько 443 млн грн. При цьому, за результатами обшуків по цій справі вилучили 398 тис. грн, сім печаток, чорнові записи та бухгалтерську документацію фіктивних компаній, а також комп’ютерну техніку.

Вже в березні також повідомили ^[3] про ліквідацію конвертаційного центру, сума обороту грошових коштів якого становила близько 45 млн грн, а сума незаконно сформованого податкового кредиту для суб’єктів господарювання реального сектору економіки становила понад 7 млн грн.

Продати паспорт за 300 гривень

Також є низка більш дрібних випадків. Наприклад, з початку 2018 року за категорію справ «фіктивне підприємництво» у Львівській області було винесено вісім вироків. При цьому не вказують сум збитків нанесених державі. Але відомо, що у всіх випадках була укладено угода про винуватість та стягнено незначні штрафи.

У всіх перелічених в таблиці справах схема ухилення від сплати податків однакова – створення фіктивних фірм та імітації господарської діяльності. Фірми створюють як на підставних осіб, які просто віддають свої паспорти за дрібні винагороди, або ж на тих, хто свідомо працює вже за більшу винагороду.

Фіктивні фірми працюють з реальними суб’єктами господарської діяльності, які через них в незаконний спосіб отримують готівкові кошти. Тобто на рахунок цих фіктивних фірм приходять кошти, нібито в якості оплати товарів, робіт чи послуг. Пізніше ці кошти перераховуються на рахунки інших підприємств чи фізичних осіб та конвертуються у готівку.

У більшості випадків такі фірми до моменту їх викриття діють кілька років. Зокрема, з 2014 по 2017 рік у Львові «працювали» три фірми «Євромакс-Захід», «Олісофагор» та «Концерн Екобіопаливо Львів». На їх рахунки протягом трьох років надходили кошти від суб’єктів господарської діяльності в якості оплати товарів, робіт та послуг. Фірми при цьому не вели жодної діяльності, а ці гроші перераховували на карткові рахунки фізичних осіб для їх зняття.

Правоохоронці з’ясували ^[7], що директорами фірм були фіктивні особи, які за гроші надали свої паспорти. Реальний виконавець схеми пішов на угоду зі слідством та заплатив 17 тис. грн штрафу.

Цікаво, що розмір винагороди для фіктивних директорів таких підприємств у Львові дуже незначний. «Директор» викритого «РГТ Груп» погодився ним стати всього за 300 грн. А організатор схеми заплатив 8,5 тис. грн штрафу після укладання ^[5] угоди про винуватість.

Так само 8,5 тис. грн штрафу у квітні 2018 року сплатив ^[12] директор фіктивної фірми «Теремор», яка була використана в афері з утилізацією сміття під час «львівської сміттєвої кризи» у 2017 році. Лише за місяць (квітень-травень 2017 року) на рахунок ТОВ «Теремор» надійшло 600 тис. грн від львівської фірми перевізника сміття «АВЕ-Львів» через проведення фіктивних фінансово-господарських операцій в якості оплати за нібито надані послуги із сортування та утилізації відходів.

Цього року також винесли вирок ^[11] директорові фіктивного підприємства «Схід-Маркет плюс» за конвертацію безготівкових коштів у готівкові, шляхом зняття їх як поворотну фінансову допомогу. Працівники ДФС у Львівській області встановили, що фірма провела цілу низку нікчемних операцій. Тут також була укладена угода про винуватість та накладено штраф у розмірі 17 тис. грн.

Єдиний план і обізнаність

Ще одна популярна схема в Україні, так звана «скрутка», також працює і у Львівській області. Щоправда, попри те, що про неї багато говорять, але в Єдиному державному реєстрі судових рішень є досить мало підтверджень щодо боротьби з цим явищем. Наприклад, у Львівській області цього року фактично лише один вирок щодо організованої групи, яка надавала такі послуги.

Суть схеми полягає в тому, що підприємець-імпортер, який ввіз певний товар та сплатив 20% ПДВ, продає цей товар за готівку, наприклад, дрібним продавцям на ринку, яким не потрібні папери про сплату ПДВ. А пізніше він може продати вже лише документи про сплату ПДВ, без товару, великим підприємствам, що будуть використовувати їх для формування податкового кредиту, на який не мають підстав.

У травні поточного року Сихівський районний суд Львова виніс вирок у кримінальній справі щодо організованої групи, яка працювала у Львові протягом 2014-2017 років. Керівником даної «скрутки» виявився Ростислав Курдзель, який був засновником близько десяти фіктивних підприємств. Було  встановлено, що він діяв разом із ще двома спільниками і разом вони, за визначенням правоохоронців, «мали єдиний умисел, спрямований на організацію фіктивного підприємництва».

Група відрізнялась «стабільністю учасників», «обізнаністю всіх учасників групи з планом злочинних дій» та «єдиним планом з розподілом функцій кожного з учасників групи». На думку правоохоронців, саме це і сприяло тривалості їх діяльності.

«Члени організованої групи проводили безтоварні фінансово-господарські  операцій з метою складання фінансово-господарських документів та надання їх іншим суб’єктам господарської діяльності для легалізації та прикриття фактичної відсутності товарів та послуг, штучного створення податкового кредиту для ухилення від оподаткування, незаконної конвертації безготівкових коштів в готівку, з наступним використанням її у проведенні тіньових господарських операцій та подальшою документальною легалізацією їх наслідків від імені фіктивних підприємств», – йдеться у вироку ^[4].

Загалом злочинці володіли кількома десятками фіктивних підприємств, наприклад, ТОВ «Мріар» з реєстрацією у Києві чи ТОВ «Гільденстерн» з реєстрацією у Львові.

Вони мали справу з реальними підприємствами, що діяли легально, але яким необхідно було без сплати податків переводити безготівкові кошти у готівку і які готові були підробляти документи для фіктивного податкового кредиту.

До речі, фіктивні підприємства на даний час, за даними реєстру ЄДР, не є ліквідованими. З учасниками злочинного формування було укладено угоду про винуватість і винесено умовні терміни.

Водночас підприємці досить часто скасовують податкові повідомлення ДФС через суд. Судді стають на сторони підприємців у випадку, якщо останні доводять реальність своєї діяльності. А також, якщо «сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу». Тобто коли податківці подають інформацію, що ґрунтується не на конкретних фактах встановлених за результатами документальних перевірок, а лише на припущеннях податкового органу, що та чи інша фірма не може здійснювати діяльність.

«Човники» на мілині

Для Львівської області також одним з поширених способів уникнення сплати податків є так званий «човниковий бізнес», який притаманний для прикордонних областей. Особливо активно ця схема діяла до минулого року, коли не було часового обмеження в перевезенні товару на суму неоподаткованого мінімуму до 500 євро. Суть її була в тому, що великі партії товару дробились на суму до 500 євро і перевозились так званими «мурахами» через кордон в Україну без сплати мита. Під неї була налагоджена повноцінна інфраструктура, з залученням митників та мережі магазинів в прикордонних містах.

Із змінами в законодавстві, введенні митних обмежень з січня 2018 року, коли ввозити товар на суму до 500 євро і вагою до 50 кг можуть лише ті, хто був відсутній в Україні понад 24 години і в’їжджає в країну не частіше, ніж раз на 72 год, схема звичайно не зникла, хоч і суттєво зменшилась в масштабах. У Львові та області досі працюють цілі мережі продуктових магазинів, які так і називають «контрабандні».