Митник Шокало, якого затримали при передачі $40 тис. хабара, отримав м’який вирок через «помилку» військової прокуратури

22 Листопада 2017

Вчора, 21 листопада, в Апеляційному суді Львівської області розпочали розгляд апеляційної скарги військової прокуратури на вирок колишньому заступнику начальника Львівської митниці ДФС Володимиру Шокалу. Журналіст «Наші гроші. Львів», який був присутнім на засіданні, дізнався, що під час розгляду справи в суді першої інстанції саме прокуратура клопотала про пом’якшення покарання Шокалу, однак після публікацій в ЗМІ про незначне покарання митникові, вирішила подати апеляційну скаргу.

Володимира Шокала затримали 17 березня 2017 року при передачі $40 тис. хабара військовому прокурору Львівського гарнізону Владиславу Савинцю та його знайомому – співробітнику поліції Святославу Боброву з Управління захисту економіки у Львівській області – за закриття кримінального провадження щодо виявлених фактів щомісячних поборів з підлеглих. У цьому провадженні фігурували, окрім Шокала, начальник митниці Левко Прокіпчук та інший заступник начальника – Андрій Тодощук.

У вироку Сихівського районного суду від 28 серпня, згідно з яким Шокала засудили до 8,5 тис. грн штрафу, вказано, що розмір хабара, який передав він Савинцю та Боброву за непритягнення його до кримінальної відповідальності становив лише $10 тис. Перший заступник військового прокурора Західного регіону Євген Білоусов 29 вересня цього року письмово пояснив журналісту «НГ. Львів» цю ситуацію так: «неправомірна вигода у розмірі $30 тис. визнана речовим доказом та знаходиться у матеріалах кримінального провадження, у якому досліджуються обставини протиправної діяльності інших осіб Львівської митниці ДФС України».

Під час вчорашнього засідання виявилось, що за більш м’яке покарання Шокало має дякувати саме військовій прокуратурі. Так, адвокат митника Тарас Самбір повідомив, що саме прокурор, який підтримував обвинувачення у Сихівському районному суді у справі Шокала, змінив обвинувачення під час судового розгляду і склав новий обвинувальний акт.

У новому акті дії Шокала були перекваліфіковані з ч. 3 ст. 369 КК (надання неправомірної вигоди особі, яка займає відповідальне становище) на ч. 1 ст. 369-2 КК (надання неправомірної вигоди особі за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави), через що його становище значно покращилося. Через перекваліфікацію суд призначив йому основне покарання у вигляді штрафу, а не реального терміну ув’язнення.

Проте в апеляційній скарзі прокурор Євген Білоусов просить суд скасувати вирок Сихівського районного суду та ухвалити новий, за яким визнати його винним у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 369 ККУ і призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк чотирьох років.

У скарзі Білоусов послався на «невідповідність висновків суду… фактичним обставинам кримінального провадження» та неправильне застосування Кримінального кодексу. Крім того, на думку Білоусова, обране судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та «кваліфікації дій засудженого, інкримінованих останньому під час направлення до суду обвинувального акту за ч. 3. ст. 369 КК».

У скарзі прокуратури не згадується про зміну обвинувачення та перекваліфікацію дій Шокала самим прокурором. Водночас захисник Шокала Тарас Самбір у запереченнях повідомив, що прокурор під час судового розгляду прийшов до переконання, що зміст обвинувачення треба змінити на ч. 1 ст. 369-2 КК під впливом нових обставин.

Шокало, як стверджує Тарас Самбір, передавав хабар не Савинцю та Боброву, а лише Боброву, оскільки він не знав, де насправді працює Савинець і сприймав обох як співробітників поліції з Управління захисту економіки у Львівській області. Натомість, Бобров не є особою, що займає відповідальне становище (за визначенням з КК). За словами Самбора, у суді «Савинець своїми показами підтвердив, що жодних домовленостей про передачу хабара з Шокалом не мав», усі розмови про це відбувалися лише між Шокалом та Бобровим.

Захисник Самбір вважає також апеляційну скаргу безпідставною, адже Сихівський суд не міг самостійно перекваліфікувати дії Шокала так, щоб погіршити його становище. Крім того, він звернув увагу на те, що під час судового розгляду прокурор та сторона захисту вирішили не досліджувати усі докази, отримані у досудовому розслідуванні. Натомість, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК прокурор не може ініціювати в апеляційному розгляді дослідження доказів чи обставин, які не оспорювалися у суді першої інстанції.

Вимога прокурора Білоусова визнати Шокала винним у вчиненні злочину за ч. 3 ст. 369 КК, на думку Самбора, виходить за межі обвинувачення, висунутого Шокалу у Сихівському районному суді, адже за ст. 404 КПК апеляційний суд може переглянути рішення суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги та не може вийти за межі апеляційної скарги, якщо погіршується становище обвинуваченого. Натомість, процедуру зміни обвинувачення прокурором у Сихівському районному суді захист вважає повністю дотриманою.

Прокурор Наріман Сулейманов, який представляв прокуратуру в апеляційному суді, пояснив колегії суддів на їхнє прохання, що під час розгляду справи в першій інстанції «помилився» і прокурор, і сам суд: «Прокурор та суд прийшли до неправильного висновку, оцінивши докази і покази Шокала про те, що він не розумів і не знав, ким є Владислав Савинець».

Тепер судді та обвинувачення мають місяць часу на вивчення заперечення, поданого захисником Шокала. Наступне засідання у справі відбудеться 22 грудня.