НОВИНИ

17.11.2017
16.11.2017
15.11.2017
14.11.2017
13.11.2017
10.11.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Гібридна конкуренція

30 Жовтня 2017

Основна перевага системи електронних закупівель Prozorro, заявлена її творцями, – це неможливість державного замовника втручатися в хід торгів, відсіювати небажаних постачальників та якось впливати на них. Тобто основана мета – звести до мінімуму людський фактор при відборі переможця і водночас зробити всю інформацію про торги максимально публічною.

Але якщо важко обдурити електронну систему на рівні проведення торгів, то можна це зробити на рівні підготовки до них – дібрати певний склад учасників, домовитись про певну поведінку під час  аукціону тощо. За понад рік проведення закупівель в Prozorro, з’явилась низка способів, що їх вже можна трактувати як схеми.

«Наші гроші. Львів» неодноразово писали про те, як тендерні комітети в області незаконно відхиляють пропозиції учасників або «прописують» умови під певні компанії. Але тепер ми вирішили окремо зупинитись на поведінці самих бізнесменів, і дослідили кілька сотень закупівель у Львівській області, які проводили вже за новою системою, аби з’ясувати, як поводять себе деякі компанії, аби перемогти.

Спосіб 1. Аукціон для своїх – продаємо дорожче

Кілька способів можна легко описати на прикладі дій двох компаній у Львівській області, які прийшли на аукціон разом… 470 разів. Вони в основному торгують продуктами харчування – ТОВ «Євро Фіш» та ПП «Галбізнес Груп». Про їх пов’язаність свідчить не лише одна адреса, телефон, електронна пошта, а й поведінка.

Зазвичай одна з цих двох компаній пропонує значно нижчу ціну, аніж інша. Наприклад, відкриті торги на закупівлю риби відділом освіти Личаківського району Львівської міської ради. Очікувана вартість закупівлі становила 1 млн 224 тис. грн.

«Галбізнес Груп» запропонувало ціну, наближену до максимальної, – 1,2 млн грн, а «Євро Фіш» значно нижчу – 803,6 тис. грн. На аукціоні пропозиції залишились незмінними, дорожчий «Галбізнес Груп» не зменшив ціну навіть на копійку.

Враховуючи, що на торги не прийшов ніхто, окрім них, то замовник, звичайно, підписує угоду з компанією, яка пропонує дешевшу пропозицію. Але раптом, коли доходить справа до підписання угоди, «найдешевша» компанія «Євро Фіш» відмовляється від підписання договору через … арифметичну помилку в розрахунку ціни.

Згідно з чиним законодавством, замовник змушений укласти угоду з наступним (за ціновою пропозицією) учасником. А в даному випадку – це єдиний другий учасник з найдорожчою ціною.

Таких відмов від підписання договорів – десятки. У листах до тендерних комітетах то від однієї фірми, то від другої, директори цих компаній зазвичай вказують, що відмовляються підписати договір, наприклад, через нібито допущені арифметичні помилки, або не надають додаткові довідки, які необхідні для підписання договору.

Торги на постачання риби. Дешевший «Галбізнес Груп» знову «зробив» арифметичну помилку

Аналогічним чином відділ освіти Личаківського району управління освіти не зміг купити дешевші на  114 тис. грн печиво та на 101 тис. грн цукор у «Євро Фіш», бо фірма відмовилась підписувати договір. Як ви вже зрозуміли, постачальником стало «Галбізнес Груп».

Арифметичні помилки також робить «Євро Фіш», чия пропозиція була дешевша за «Галбізнес Груп» на майже 100 тис. грн у закупівлі курячих стегон

Спосіб 2. Затягнути конкурента у прірву

Наступна ситуація. Що робили ці дві фірми, якщо на торги прийшов ще хтось? Ми назвали цей спосіб «затягуванням у прірву». Дешевший учасник, чи то «Галбізнес Груп», чи то «Євро Фіш», під час аукціону «падали» в ціні якомога нижче, щоб небажаний конкурент також знижував ціну. Таку тактику при наявності конкурентів ці дві фірми використовували не завжди. Однак настільки часто, що вона не могла залишитись не поміченою.

Наприклад, весняна закупівля масла відділом освіти Франківського району ЛМР з очікуваною вартість 1,2 млн грн. Окрім «Євро Фіш» та «Галбізнес Груп», на торги прийшов підприємець Дмитро Романишин. Його пропозиція була найдешевша – 865 тис. грн, тоді як «Євро Фіш» пропонувало масло за 944 тис. грн, а «Галбізнес Груп» – 1,2 млн грн.

Під час аукціону «Євро Фіш» впало в ціні до 649 тис. грн, а з ним і підприємець Романишин – до 696 тис. грн. «Євро Фіш» традиційно відмовилось підписувати договір. І не дивно, бо масла по 54 грн за кілограм не існує.

Зрозуміло, що і підприємець Дмитро Романишин від підписання договору також відмовився. Відтак, договір підписали з «Галбізнес Груп», чия пропозиція була незмінною і становила максимально можливу суму – 1,2 млн грн. Масло купили по 100 грн/кг.

Аналогічно на літніх торгах Львівської обласної інфекційної клінічної лікарні під час аукціону впав на 30% підприємець Ігор Ченька. Потім він написав комітетові, що «відмовляється постачати товар… у зв’язку з низькою ціною пропозиції».

«Галбізнес Груп», який своїм падінням на аукціоні провокував конкурента до зниження ціни, як завжди, стверджував, що допустив арифметичну помилку при формуванні ціни. Відтак, договір підписали з «Євро Фіш», який взагалі не знижував свою максимальну на торгах ціну.

Таким чином відмовилась від підписання договору і фірма «Сандора» на торгах Медичного реабілітаційного центру МВС України.  Подібну схему використовують не лише «Галбізнес Груп» та «Євро Фіш». Наприклад, на аукціон із  закупівлі олії для Поповицького психоневрологічного інтернату прийшли дві фірми, які належать подружжю, та приватний підприємець.

Про пов’язаність «Кит-Світ» та «Першої торгової компанії» «НГ. Львів» вже писали. З довідок, які ці компанії подають на торги, відомо, що чоловік та дружина також працевлаштовані у фірмах одне одного. Причому, власниця «Першої торгової компанії» навіть не знає, відколи вона є директором у своїй же фірмі.

Під час аукціону поведінка цих учасників була такою: найдорожча пропозиція від «Кит-Світ» взагалі не змінювалась, натомість «Перша торгова компанія» постійно зменшувала ціну, «затягуючи» до зменшення і підприємця.

В результаті, і підприємець, і «Перша торгова компанія» відмовились підписувати договір, який уклали із найдорожчим на торгах «Кит-Світ».

Коментар експерта

Мирослав Сімка, голова правління «Центру громадського моніторингу та досліджень»:

«Вищенаведена поведінка учасників тендеру на електронному аукціоні є антиконкурентними узгодженими діями, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, що визначено частиною 1 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Розгляд таких протиправних дій учасників торгів здійснює АМКУ».

Спосіб 3. Приведи родича, друга чи ще одну свою фірму

Якщо два попередні способи є хоч і не чесними, але формально закон не порушують, то наступний часто порушує антимонопольне законодавство. Йдеться про участь в торгах пов’язаних  учасників, коли на аукціон приходять дві-три фірми, де одні й ті самі засновники в різних долях.

Наприклад, Андрій Бутитер та Микола Вірт спільно володіють фірмами «Вікна-Центр» та «Енергоекосервіс» (по 50% в кожній). Втім це не завадило обом фірмам взяти участь в одних і тих же аукціонах сім разів. Інколи лише вдвох.

Аналогічним чином лише один раз встигли розіграти торги приватні підприємства «Агролеон-Захід» та «Аква-Біл», де Іван Гевак володів 50 та 30% відповідно.

Якщо у вас не має ще однієї фірми, то разом із вашою може прийти компанія знайомого бізнес-партнера. Наприклад, «Львівдах» та «Галицька магістраль» разом прийшли змагатись за замовлення 14 разів. Власник першої компанії Іван Кіцила та співвласник другої названої компанії Ярослав Олійник мають також інший спільний бізнес. Коли до замовників приходили лише ці дві компанії, їх пропозиції взагалі залишались незмінними. Тобто вони не змагались, а бюджет не отримував додаткову економію коштів. Приклади тут: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 і 8.

Так само торги на закупівлю транспорту, де учасниками були лише пов’язані «Радіал-Україна» та «АІС-Полстава» – первинні пропозиції залишались незмінними. Та ще й відрізнялись на дуже незначну суму, наприклад, лише 100 гривень чи 1000 гривень.

Причому ця друга близька фірма чи фізична особа навіть не збиратиме всі довідки, а може оприлюднити в Prozorro якихось один-два документи. Як, наприклад, підприємець Тарас Холявка, який на торги військової академії у Львові з великого переліку необхідних документів надав лише витяг і виписку. Його конкурентом виступала споріднена компанія «Родина».

Коментар експерта

Мирослав Сімка, голова правління «Центру громадського моніторингу та досліджень»:

«Відповідно до Закону «Про публічні закупівлі», пов’язаною особою є особа, що відповідає, зокрема, такій ознаці: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі, або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі. Зокрема, сюди входить і володіння часткою (паєм, пакетом акцій), яка становить не менше ніж 25% статутного капіталу учасника процедури закупівлі. Якщо участь в торгах приймають учасники, які в розумінні закону є пов’язаними особами, то замовник зобов’язаний відхилити такі пропозиції учасників».

Спосіб 4. Обіцяй мінімум – підписуй максимум

Основний спосіб перемогти на електронних торгах – це запропонувати найнижчу ціну. Це зрештою, прописано в критеріях оцінки з розрахунку на адекватність учасників та ринкові реалії. Але це також породило ще одну схему махлювання на торгах – впасти до мінімуму, точніше навіть нижче мінімуму рентабельності.

В такому випадку замовник змушений підписувати угоду з учасником, що запропонував найменшу ціну. При цьому всі розуміють, що послуг за такою ціною ніхто не отримає, тому що не можна придбати, скажімо, газ за ціною картоплі. Тому вже після торгів підписують додаткові угоди, в яких вже зазначено реальніші та обґрунтованіші ціни.

Подібне відбулося на торгах із закупівлі природного газу відділом освіти Пустомитівської РДА. На аукціон прийшло 6 компаній. Найдешевше газ запропонувала київська фірма «Енергія України», чия пропозиція була дешевшою на понад мільйон гривень від найближчої за ціною. Лише 4 млн 495 тис. грн. І це при очікуваній ціні в 8,9 млн грн, та цінових пропозиціях інших учасників в 6-8 млн грн.

Відтак, 5 липня цього року в «Енергії України» освітяни замовили газ по 5550 грн з ПДВ за тисячу «кубів». Однак за такою низькою ціною газ взагалі не поставляли, оскільки далі пішли так звані додаткові угоди:

  • 9 серпня – «ціна газу з 1 липня 2017 року становить 6104,44 грн з ПДВ»;
  • 10 серпня – «ціна газу з 1 серпня 2017 року становить 6714,27 грн з ПДВ»;
  • 6 вересня – «ціна газу з 1 вересня 2017 року становить 7375,02 грн з ПДВ»;
  • 23 жовтня – «ціна газу з 1 жовтня 2017 року становить 8122, 78 грн з ПДВ».

Водночас у вересні «Енергія Захід» підписала договір з Буськими освітянами на газ по 5399,97 грн за тисячу «кубів» і вже двічі підняла ціни, востаннє – 10 жовтня до 6532,78 грн.

Як повідомляють «Наші гроші», для перемоги в торгах ця компанія пропонує ціни на торгах, що нижчі від офіційного прейскуранту «Нафтогазу», а потім піднімають вартість газу додатковими угодами. В них комітет посилається на можливість підвищення ціни на 10% у разі коливання на ринку, що передбачено законом «Про публічні закупівлі». Однак в період підвищення ціни газу (березень-квітень) навпаки відбувалось пониження ринкових цін через закінчення опалювального сезону.

Аж занадто дешево замовив сир відділ освіти Франківського району: кисломолочний (9%) – по 43,03 грн/кг, твердий (45%) – по 70,47 грн/кг. Це випадок увійшов у наше весняне дослідження закупівельних цін на продукти, бо інші відділи освіти замовляли ці продукти значно дорожче. Однак підприємець Андрій Проць, який для перемоги на аукціоні впав в ціні на 348 тисяч, вже підняв ціну… сім разів. Відтак тепер кисломолочний сир у Франківському районі Львові постачають вже по 74,6 грн/кг, а твердий – по 127,5 грн/кг.

Аби продати яйця Львівському обласному госпіталю ветеранів війн та репресованих підприємець Олег Ченька скинув понад 100 тисяч в ціні. Тому десяток яєць на момент укладення договору у лютому цього року коштували лише 12,4 грн, тоді як на інших торгах ціни були майже вдвічі вищі. Тепер, після восьмиразового підняття ціни, десяток яєць від підприємця коштує вже 23,6 грн, тоді на як на гуртовому ринку «Шувар» можна купити по 19,5 грн.

Коментар експерта

Мирослав Сімка, голова правління «Центру громадського моніторингу та досліджень»:

«Закон України «Про здійснення публічних закупівель» дозволяє корегувати ціни в договорі, укладеному після проведення електронної закупівлі. Так, зокрема, частиною 4 статті 36 Закону визначено, що «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі». Кількість внесення таких змін до договору законом не обмежена, а для підтвердження коливання ціни на товар на ринку, учасників торгів надають замовникам відповідні листи з Торгово-промислової палати та/або з обласного управління статистики».

Олександра Губицька

Матеріал підготовлено на основі зібраних ГО «Центр громадського моніторингу та досліджень» даних щодо рівня конкуренції на торгах

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | , , ,

НАШІ ГРОШІ

17.11.2017
16.11.2017
15.11.2017