НОВИНИ

28.03.2017
27.03.2017
24.03.2017
23.03.2017
22.03.2017
21.03.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Велика електронна хитрість

22 Вересня 2016

демЧиновники Львівської облдержадміністрації збираються віддати понад мільйон гривень за програмне забезпечення для електронного документообігу фірмі, власниками якої цікавиться Служби зовнішньої розвідки України. Зробити це намагаються в обхід відкритим торгам – через непрозору переговорну процедуру закупівлі.

Схема, яку намагаються застосувати, не нова і виглядає досить просто: спочатку у фірми X купують щось на суму до 200 тис. грн – максимально дозволена сума закупівлі без конкурсу. Наприклад, 5 нових стільців в актовий зал. А потім, задля «уніфікації» стільців, без тендеру купують у тієї ж фірми Х ще 95 стільців. Ну, щоб одного кольору. Тут вже йдеться не про 200 тис. грн, а про кілька мільйонів. В особливих випадках, може виявитись, що ніяких 5 стільців і не було.

Фактично те саме відбувається і в ЛОДА. Повністю відмовитись від паперових документів в адміністрації обіцяли ще з початку цього року. Минулоріч, восени, тодішній директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Галина Гречин повідомила, що нову систему вже тестують. І якщо тестування пройде успішно, «її планують поширити на усі структурні підрозділи».

Програма називається Megapolis.DocNet. А тестування виявилось платним. Як стало відомо з порталу Є-Data, за одним і тим же договором Департамент інформаційних технологій та господарського обслуговування облдержадміністрації спочатку перерахував фірмі «Айкюжн ІТ» 150 тис. грн 14 грудня 2015 року, а потім ще 49,8 тис. грн – 18 грудня.

айкюжн

Загалом виходить 199,8 тис. грн. Як бачимо, не вистачило лише 200 гривень для проведення конкурсу.

З призначення платежу відомо, що договір з ТОВ «Айкюжн ІТ» підписали 16 листопада 2015-го, а фірму зареєстрували 23 вересня того ж року.

Тепер, через десять місяців після укладення договору, облдержадміністрація опублікувала в системі електронних закупівель Prozorro оголошення, що за 1,3 млн грн купує ліцензію на електронний документообіг. У ТОВ «Айкюжн ІТ» і, звичайно ж, без конкурсу.

Головні «компи» ОДА 

Офіційною мовою така процедура закупівлі називається переговорною. Вона має застосовуватися зрідка, як виняток. Закон про публічні закупівлі передбачає сім причин, коли можна купити щось без конкурсу.

Наприклад, при необхідності здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою «уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, якщо заміна попереднього постачальника може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням».

Саме цю причину і вказали чиновники, вирішивши купити систему в «Айкюжн ІТ»:

«В 2015 році, за результатами вивчення ринку, аналізу різноманітних комерційних пропозицій та оцінки презентацій програмних рішень було вибрано компанію «Айкюжн ІТ» для впровадження системи електронного документообігу у Львівській обласній державній адміністрації на базі програмного продукту «Megapolis.DocNet». За результатами проекту було проведено аналіз всіх процесів діловодства та впроваджено вказаний програмний продукт на основних робочих місцях відповідальних за роботу з документами».

Так як програма вже стоїть «на основних робочих місцях», «залучення іншого виконавця чи зміна програмного продукту призведе до додаткових витрат на обстеження процесів діловодства та повторного впровадження програмних рішень на вже автоматизованих робочих місцях», – йдеться далі в обгрунтуванні закупівлі.

А тепер увага: дане програмне забезпечення в ЛОДА, де працює орієнтовно 700 людей, було встановлене приблизно на 10 комп’ютерах.

Радник голови ЛОДА з питань інформаційних технологій та комунікацій Олег Чубей розповів «НГ. Львів», що минулоріч програмне забезпечення встановили на п’яти комп’ютерах «айтішників» та ще на кількох у відділі, що займається діловодством. Загалом не більше 10 комп’ютерів. Компанія також дозволила безкоштовно встановити програмне забезпечення ще для 300 працівників ЛОДА. Однак з грудня минулого року й досі, за його словами, цього так і не зробили.

Київська фірма «Транслінк консалтинг», що нині намагається скасувати закупівлю в «Айкюжн ІТ», у своїй скарзі в АМКУ взагалі стверджує, що програмне забезпечення не було встановлене на жодному комп’ютері в облдержадміністрації. «Замовник і ТОВ «Айкюжн ІТ» реалізують свій план, спрямований на укладення договору на суму 1300000 грн виключно з однією компанією, в обхід всіх можливих конкурентів на ринку», – написано в скарзі.

презент

Натомість Олег Чубей стверджує, що основне – це не кількість комп’ютерів, на яких встановили програму. Мовляв, фахівці «Айкюжн ІТ» «розгорнули ядро системи», тобто «інсталювали програму з диску на сервері», а це основна частина справи.

Чи є вибір на ринку

На захист вибору ЛОДА Олег Чубей розповідає, що чиновники ознайомлювалися й з іншим програмним забезпеченням. Однак все ж визнає: його не купували, лише розмовляли з користувачами та дивились. Окрім «Мегаполісу», для тесту встановлювали ще одну програму, але вона не підійшла, бо там російські розробники.

«Тестували 4 чи 5 систем. Megapolis.DocNet за функціональністю найкраща, включає депутатські «фішки». Вона буде встановлена також в облраді та райдержадміністраціях. При бажанні зможуть користуватися депутати рад в районах, бо ми отримаємо право підключати необмежену кількість користувачів в межах Львівської області», – каже він.

Водночас Володимир Шмідко, працівник компанії «Транслінк консалтинг», стверджує, що за таку ціну, або й кращу, багато компаній запропонують точно не гірше рішення. Наприклад, їх фірма додатково до електронного документообігу може запропонувати інтерактивну систему для голосування депутатів та інше.

«Програма, яку вони хочуть купити, зараз не працює в жодному органі держвлади. Це «Megapolis.DocNet – 3», яку розробили для комерційної структури, а не органу держвлади. І це не продовження, не нова версія «Megapolis.DocNet – 2»,  яку справді використовують чиновники. Це різні системи», – розповідає він.

Кіпріоти і СБУ

«Айкюжн ІТ» працює лише рік – з вересня минулого року. Киянин Олександр Смірнов володіє лише 2,5%, решта належить кіпрській компанії «Сорочан Холдінгз Лімітед».

За київською реєстрацією на вул. Василя Стуса, 35-37 «Айкюжн ІТ» раніше також була прописана фірма зі схожою назвою «Айкюжн». Як повідомляли «Наші гроші», діяльністю цією компанії цікавиться СБУ, яка у лютому цього року порушила кримінальне провадження. Слідчі підозрюють, що «Айкюжн», якому держустанови у 2012-2015 роках перерахували 52 млн грн, фактично робіт з модернізації програмного забезпечення не виконує, а до актів виконаних робіт вносяться недостовірні відомості.

У 2015 році засновниками «Айкюжн» були та ж кіпрська компанія «Сорочан Холдінгз Лімітед», а також офшор з Маршалових островів «Ланкастер Лімітед», кияни Олександр Лобач і Олександр Смірнов. В останні дні 2015 року «Айкюжн» змінила місце реєстрації з Києва на Харків, а власників – на узбекистанця Дійорбека Кадирова.

За даними Служби зовнішньої розвідки, юристи кіпрської компанії «Сорочан Холдінгз Лімітед», яка є основним власником «Айкюжн ІТ», приховують реальних власників та бенефіціарів, у тому числі шляхом укладання трастових угод та договорів про юридичне супроводження, підписаних між номінальним акціонером та їх бенефіціарами.

Компанія не веде комерційної діяльності на Кіпрі, не є членом Торгово-промислової палати Кіпру та Кіпрсько-української бізнес асоціації при ТПП Кіпру, її акції не котуються на Кіпрській фондовій біржі, а також не входить до переліку інвестиційних компаній Комісії з цінних паперів та фондового ринку Кіпру, встановили вони.

Загалом «Айкюжн» отримала держзамовлень приблизно 200 млн грн, вказано у Віснику держзакупівель. Замовники – Фонд соцстрахування, НБУ, «Укрпошта», міністерства та інші. Фірма «Айкюжн ІТ», якій немає й року, за даними Вісника, вже підписала договорів на 27,5 млн грн.

Тепер повторимо. ЛОДА купує програму в однієї компанії, хоча на ринку існують подібні і не факт, що гірші. Не проводить конкурсу, хоча сума в 1,3 млн грн передбачає такий. Свій вибір вони мотивують тим, що колись вже заплатили цій фірмі 199,8 тис. грн, і поставили програму на 10 комп’ютерах із 700 наявних. Не нам вирішувати, чи мала право ЛОДА на таке рішення. Однак це вирішить АМКУ 28 вересня під час розгляду скарги.

Олександра Губицька

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

 

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | , , , ,

НАШІ ГРОШІ

28.03.2017
27.03.2017
26.03.2017
25.03.2017
24.03.2017