НОВИНИ

20.10.2017
19.10.2017
18.10.2017
17.10.2017
13.10.2017
12.10.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Прокуратура повернула приміщення інституту на Науковій, яке купив «Елекс» на торгах конфіскату (ДОПОВНЕНО)

13 Червня 2014

Прокуратура західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері повернула в державну власність майно оборонно-промислового комплексу «Львівського науково-дослідного радіотехнічний інститут”, що розташований на вул. Науковій, 7 В. Площа комплексу понад 10 тис кв. м, а оціночна вартість, за інформацією прес-служба прокуратури, становить 19 млн грн. Повідомляє ZAXID.NET

Розгляд справи тривав майже півтора роки. Перше засідання відбулось ще в листопаді 2012 року. Тривалий судовий розгляд пояснюється тим, що справа була кваліфікована як «складна» і потребували колегіального розгляду. Учасниками процесу були Міністерство соціальної політики та ТОВ «Елекс», львівська IT-компанія.

Згідно з матеріалами справи, ТОВ «Елекс» купило приміщення інституту під час торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. А на торги приміщення попало в результаті заборгованості ДП «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» перед Міністерством соцполітики, яке ще у 2004 році надало підприємству безвідсотково бюджетну позику для погашення заробітної плати у розмірі 5 млн грн. Повернути борг державне підприємство мало в грудні 2007 року, а заставою позички  було саме нерухоме майно. Міністерство та інститут підписали договір іпотеки.

У вересні 2008 року Мінсоцполітики розпочало процедуру повернення боргу через суд. Ще через рік було відкрито виконавче провадження – міністерство вимагало повернути борг майном. І вже 27 серпня 2012 року відбулись відкриті торги з реалізації майна підприємства. Переможцем торгів стало ТОВ «Елекс», яке запропонувало найвищу ціну  – 6,2 млн грн., що було на 170,3 тис. грн. більше ніж стартова ціна.

Прокуратурі вдалось довести, що договір іпотеки є недійсним, оскільки майно інституту належало до переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації і їх заборонено передавати в іпотеку.

Господарський суд міста Києва 25 вересня 2013 рокувизнав іпотечний договір недійсним, тим самим скасовано результати відкритих торгів. А 5 червня 2014 року, як повідомляє прес-служба прокуратури, Київський апеляційний господарський суд залишив це рішення в силі.

Після виходу піблікації з нами зв’язався в.о начальника юридичного відділу ТОВ «Елекс» Андрій Кавацюк. Він повідомив, що  прокуратура дещо поспішила з заявами про поверненя майна. За його словами, судова справа, про результат якої прокуратура розповсюдила повідомлення, стосувалась виключно іпотечного договору, на підставі, якого було заставлено майно інституту, а пізніше винесено на торги. Саме він був визнаний недійсним. Проте, як наполягає юрист, це аж ніяк не означає, що результати торгів визнані недійними і майно повернуто у державну власність.

«На момент проведення торгів, підстави для їх проведення були чинними, а самі торги проводились у порядку, встановленому законом для виконання судових рішень» Юрист наголошує, що Цивільним кодексом України встановлено захист права власності осіб, що придбали майно в такому порядку – майно не може бути витребувано у них за жодних умов.

«Особа, яка бере участь в торгах, що проводяться від імені держави і з повним дотриманням встановленої законодавством процедури, не повинна нести ризики щодо невідомих їй обставин, що існували до моменту продажу, а тим більше були встановлені через кілька років після того», – написав юрист.

Крім того, Кавацюк заявив, що наведена у повідомленні прокуратури оціночна вартість майна у 19 млн грн не відповідає дійсності, оскільки оцінка проводилась через сім місяців після придбанням «Елексом» вказаного корпуса і «не враховує покращень майна, що були виконані за цей час».

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | ,

  • Andriy Krupa

    Доброго дня,

    Інформація викладена у новині – “Прокуратура повернула приміщення інституту на Науковій, яке купив «Елекс» на торгах конфіскату” – є неправдивою, оскільки рішення Господарського суду міста Києва від 25 вересня 2013 року про визнання іпотечного договору недійсним через 2,5 роки після проведення торгів, не має наслідком скасування результатів торгів в яких взяло участь ТОВ “Елекс” – “тим самим скасовано результати відкритих торгів.”, бо на момент проведення таких торгів усі рішення з примусової реалізації майна боржника були чинними. Відповідно жодних дій із витребування майна із володіння законного власника прокуратура не вчиняла і не могла вчиняти на підставі цього рішення. Більше того, згідно ч.2.ст.388 Цивільного кодексу України, майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

    Готові надати вам розширений юридичний коментар за вашим запитом на LegalDep@eleks.com.

    Відповідно просимо відредагувати дану новину, усунувши неправдиву інформацію, яка шкодить діловій репутації ТОВ “Елекс”, та розмістити відповідне спростування.

    З повагою,
    юрвідділ ТОВ “Елекс”

    • NashiGroshiLviv

      Доброго дня! Обов’язково оприлюднимо Ваш коментар. Чекайте листа на мейл

  • Пушкие

    Когнитивный диссонанс ))

    Перечитайте свій комент і обясніть нам що мається на увазі слова “не має наслідком” та ще багато інтересних поєднань з комою та не зрозумілих і не логічних слів.

    Я так зрозумів що процедура отримання адекватна і правова, но ось в чому фішка елемент не мав попасти на аукціон

    • Микола Сопушинський

      Ті люди деколи туплять… підняли кіпіш.. ну не продали б ту споруд.. і що.. гнила б зараз у державній власності, як деякі сусідні і ще купу споруд що лишились з союзу… та й рлзвались б з часом.. а так тут робочі місця, ремонти і всьо супер

      • Ігор

        Ну да, в 90-тих роках теж так думали 🙂

    • Andriy Krupa

      Шановний “Пушкие”, дякую за вашу оцінку нашої роботи )) Будь-які консультації щодо “не має наслідком” – радо надамо за юридичною адресою ТОВ “Елекс”, хоча “фішку” ви зрозуміли вірно. Тут вважаємо дискусію вичерпаною.
      Мета нашого звернення проста – нагадати журналістам що інформацію слід перевіряти, бо в іншому випадку навіть таке видання як “Наші Гроші” може перетворитись на звичайну “жовту пресу”, а очікування від цього інтернет видання у громадськості були інші.

      • Прочитав

        Журналістам нагадуйте звичайно , може їм їх юридичний відділ зрозуміють той набір слів, а всім решта, хто піде за вашою консультацією лише за додаткову погодинну компенсацію, той комент це винос мозку – або перекладайте з юридичної на зрозумілу, або краще вже нічого не ляпайте, не в суді наразі. И до речі – був би я присяжним та почув отой текст – рішення однозначне юристи ЕЛЕКСа пробують всіх надурити.

        • Любомир

          Друже, не хочу образити, але “набором слів” доречно назвати якраз твій коментар.

          • Прочитав

            а я и не вимагаю нічого спростовувати , але звичайно готовий надати вам розширений коментар за вашим запитом на цій сторінці

          • Квітень

            Ну якщо ти цитуєш коментар Андрія Крупи, значить, ти зрозумів, про що у ньому йдеться, нє?

        • Вовка

          “був би я присяжним та почув отой текст – рішення однозначне юристи ЕЛЕКСа пробують всіх надурити.” –

          якщо ти не розумієш про що йде мова, то краще мовчи.

          Прочитав новину і пішов дальше. Як можна коментити те чого не розумієш…

  • Іван

    я не юрист, і далекий до цього, але те, що написав Андрій – зрозуміло і грамотно

    • Прочитав

      менІ би таку впевненість. От спробував в гугля запитати щи ті юристи мали на увазі, виявляеться нічого там не зрозуміло.
      Ось наприклад таки розширений коментар без запиту на LegalDep@eleks.com
      http://lawyers.in.ua/ukr/blog/art-119-vozmozhno-li-istrebovat-imushchestvo-ot-dobrosovestnogo-priobretatelya,-esli-ono-bilo-prodano-v-poryadke,-ustanovlennom-dlya-ispolneniya-sudebnih-resheniy/

      у ноьму власне відповідь – у добросовісного забраті не можуть , а у недобросовісного – можуть. ЕЛЕКС у даному випадку не є добросовістним – цитата :

      “На даний момент, згідно з положеннями статті 360-7 Цивільного
      процесуального кодексу України та статті 111-28 Господарського
      процесуального кодексу України, в результаті прийняття Верховним Судом
      України постанови від 3 жовтня 2011 року па справі № 3-98гс11
      обов’язковою для всіх судів є позиція, відповідно до якої в разі
      визнання судом прилюдних торгів з реалізації майна на виконання судового
      рішення проведеними з порушенням встановленого законом порядку
      переможець прилюдних торгів не є добросовісним набувачем цього майна на
      публічних торгах, а тому до нього не можуть бути застосовані приписи
      частини 2 статті 388 ЦК України.”

      • Andriy Krupa

        Поважаю юристів-самоуків – тому вам шановний пане “почитав” трохи допоможу: сподіваюсь навіть звичайна логіка вам підкаже, що є різниця між “визнання іпотечного договору недійсним” та “визнання судом прилюдних торгів з реалізації майна…проведеними з порушенням встановленого законом порядку”.

        Суть всієї цієї процедури така: спочатку є судові рішення на підставі яких майно боржника реалізовують, потім є власне процедура проведення торгів. Якщо процедура проведення торгів законна (як було у випадку ТОВ “Елекс”, і що вже підтверджено декількома рішеннями судів, які вже давно набрали законної сили і які ви легко знайдете в -http://www.reyestr.court.gov.ua/), то ви як набувач майна з торгів не повинні страждати від того що хтось колись неправильно чи правильно допустив виставлення такого майна на торги. В тому і суть добросовісності набувача.

        І саме тому ТОВ “Елекс” ТАКИ Є добросовісним набувачем!

        А все що зараз робить прокуратура, це створює кількість судових процесів, щоб мати “правильні” показники завантаження та діяльності, щоб виправдити їх штат у майже 600 чоловік у Львівській області та бюджет у 80 мільйонів гривень на рік. Пошукайте відповідні новини на цьому ж сайті 🙂

        • Ігор

          “Суть всієї цієї процедури така: спочатку є судові рішення на підставі яких майно боржника реалізовують,….”
          Здається треба починати раніше у вас “пропущений” один логічний пункт. Майно боржника що заставляється має бути таким що може заставлятися. Наприклад я не можу в заставу віддати свій паспорт(по закону) і так само не можу в заставу свою печінку закласти.

          Договір іпотеки — є не законним бо предмет застави не може бути заставленим(держ майно що не підлягає приватизації).

          Відповідно торги та відчудження майна є не законними бо ссилаються на незаконний договір іпотеки.

          • Гість

            “Здається треба починати раніше у вас “пропущений” один логічний пункт. Майно боржника що заставляється має бути таким що може заставлятися.”

            В цьому і суть добросовісності набувача, якого такі питання не повинні стосуватися. Торги, зі слів Андрія, відбулись законно, відповідно майно було реалізовано і придбано фірмою законно. А “незаконність” договору іпотеки була встановлена набагато пізніше від часу проведення торгів, і не стосується добросовісного набувача. Якщо підтримувати протилежну думку, тоді правовий порядок в частині реалізації майна з прилюдних торгів та інститут добросовісного набувача просто розваляться.

          • Прочитав

            А тепер перевіремо на собі – уявна ситуація – у вас вкрали машину, поки було чомусь невідомо шо вона крадена – хтось честно її придбав і от знайшлася – ваші дії, що скажете про інститут добросовісного набувача ? Взяти все і поділити ? Нормальне рішення страхувати угоду – добросовісний набувач отримає принаймні компенсацію. ЕЛЕКС страхував? Напевно ні – бо економія. Юристі ті самі що не знали що є ризик ? Знали скоріше за все – інакше просто непрофесійно підійшли, але ризик той прийняли – мають наслідки , бо знову ж економія на першому місці або на корупцію у випадку чого сподівалися.

          • Прочитав

            Або інша ситуація – значно ближча – ви знепритомніли на півроку (як наприклад Держава у той час) а ваш сусід отримав у банку кредит під заставу вашої квартири на яку не має жодного права (підробив довіреність наприклад) і втік з грошима. Квартиру банк звичайно продав. Ті самі питання – нехай буде добросовісний набувач , а ви звичайно можете і в наметі десь?

          • Гість

            Ключове слово у ваших прикладах це “уявна ситуація”, занадто фантастичні приклади. Але якщо розібратись по суті, то описане зробити не так просто. Для обох дій потрібна нотаріально засвідчена довіреність, перевірку дійсності представлених документів повинні здійснити державні органи, і тд., + для передачі в іпотеку нерухомого майна банк вимагатиме безліч документів, які дістати шахраю буде практично неможливо. У всякому випадку якщо майно не можливо повернути в натурі, застосовується процедура відшкодування збитків.
            Щодо страхування угоди, можна детальніше – що це? Плюс, якщо майно придбане законно тоді навіщо щось страхувати? Як на мене то ваші висновки занадто упереджені.

          • Іван

            при купівлі машини у ДАІ повинні перевірити, чи машина не крадена і не перебуває в розшуку. Якщо таких даних нема – то я як покупець є добросовісним покупцем

          • Прочитав

            Тобто юристи ЕЛЕКСА пробують сказати що само по собі “визнання іпотечного договору недійсним” наразі недостатньо , а от коли буде “визнання судом прилюдних торгів з реалізації майна…проведеними з порушенням встановленого законом порядку” на підставі “визнання іпотечного договору недійсним” – то тоді вже справа інакша. Тобто прокуратура повинна подавати у наступний суд де в принципі має шанси виграти. І виходить що заголовок мав би бути – наприклад “Прокуратура значно просунулась у поверненні …”

  • klyapin ivan

    цікаво, чому не позначено хто автор статі або яке джерело використовувалось. Виглядає, ніби якась жовтуха

    • NashiGroshiLviv

      Шановний Іван, це інформація військової прокуратури, яку оприлюднили ледь не всі львівські ЗМІ http://www.vpzhr.gp.gov.ua/ua/index.html

НАШІ ГРОШІ

20.10.2017
19.10.2017
18.10.2017